Арттерапевтичний натюрморт з Олександром Винником: айва та яблуко на фоні всесвіту

– Яблуко – воно у нас головне, воно у нас директор, начальник… Бо воно єдине, а айви – три…

– Зараз айвички у нас голі… Пізніше ми одягнемо їх у контур… Але спочатку дочекаємось дітей, тих, хто малює повільніше…

– Головне – не боятись. Чим сміливіше, тим цікавіше.

– А фоном для нашого натюрморту буде Всесвіт…

Такі пояснення від художника Олександра Винника (а заняття відбувалось безпосередньо на подвір’ї санаторію) приваблювали випадкових перехожих, і вони приєднувались до заняття. Іноді цілими сім’ями.

Дехто з батьків малював разом з дітьми. А дехто просто милувався роботою дітей – як, наприклад, Олексій, який підійшов до столів разом з двома доньками, почувши пояснення Олександра та запитання слухачів. До речі, після заняття Олексій попросив художника сфотографуватись із його дітьми та взяв його контакти.

***

…Манюсінька Мирослава народилась в Енегродарі за тиждень до 24 лютого. Не так давно батько вивіз її із старшою – чотирирічною – сестрою Поліною та мамою Раєю до села Поляна на Закарпатті. Раїса ще годує дівчинку грудьми… Але й вона стала однією з тих, кого об’єднала робота над натюрмортом. Раз тільки відволіклась на дитячий обід – а далі Мирославу катали у візочку організаторки «Аури міста».

***

– Я не вмію… – сумно каже дівчачий голос.

– Ну, то малюй аби як, як попало, – радить Олександр. – І тоді все вийде.

І за кілька хвилин той самий голос, тільки радісно:

– Мааам! У мене вийшло!

Дівчинку звати Софійкою. На питання «Ти звідки?» відповідає: «Я з України!»

Якщо попросити конкретизувати – з Києва, який покинули з мамою й молодшою сестрою Златою після масованих ракетних обстрілів.

– Мамо, ми його татові відправимо! – підсумовує згодом Софійка результати власної роботи над натюрмортом.

***

Олександр тим часом так працює у якості викладача, що можна замилуватись.

Він дає можливість учням самостійно додумуватись до тих чи інших речей. Одночасно приділяє увагу і дорослим, і зовсім малим дітям, які тільки навчились інструмент у руках тримати, якось умудряється враховувати дуже різний рівень підготовки слухачів. Одночасно встигає давати пояснення тим, хто працює з самого початку заняття, й тим, хто приєднувався до нього пізніше, зацікавившись дійством. Він дає знання теорії – розповідає про форми, кольори, вагому й несучу площину, об’єм і глибину. Вчить розбити форму. І зробити так, щоб фоном до натюрморту став Всесвіт.

…Дехто ніяк не може зупинись, продовжуючи й продовжуючи вдосконалювати свою роботу. З цього приводу Олександр зауважує, що ось створив Бог світ… І продовжує його творити, не зупиняється.

І дехто з митців працює над однією картиною кілька десятиліть – як-от Рєпін над своїми козаками, які пишуть листа турецькому султанові.

Проте, вдосконалюючи витвір мистецтва, його можна й зіпсувати.

– Але Бог не може зіпсувати своє творіння, – каже художник. – А людина може…

***

– Вас, напевно, учні люблять? – питаю в Олександра, знаючи, що він дає уроки і дітям, і дорослим.

– Люблять – зізнається художник. – Правда, не розумію, за що. Я ж їх мучу на заняттях…

***

…До речі, мало не забули сказати, задивившись на злагоджену роботу Олександра і його слухачів: це було арттерапевтичне заняття з ізотерапії «Натюрморт», яке проходило в рамках Артрезиденції «Аура міста» 14 жовтня у селі Поляна.

Артрезиденція «Аура міста» Арттерапевтична програма «Евакуйовані» реалізується громадською організацією  «Центр спільного розвитку «Дієва громада» за підтримки проєкту «Розбудова структур надання послуг та освітнього потенціалу для психосоціального забезпечення в Україні», що впроваджується GIZ за дорученням уряду Німеччини.

0

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

K_Koverga

6
Коментарі: 0Публікації: 205Реєстрація: 16-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю