Від освіти до гуманітарки

Іжа, ліки, гігієна. Як війна змінила вектор діяльності громадських організацій Донеччини.

Питання «залишатися чи евакуюватися?» з територій, де тривають військові дії, наразі вирішують як окремі люди й родини, так і бізнес, державні установи. Таким самим гострим це питання є і для так званого «третього сектору» – неурядових організацій, які надають некомерційні послуги в своїх громадах. Війна змінила не тільки кількість тих, хто потребує уваги, а і потреби людей.

«До війни наша організація займалася розвитком активності мешканців громади: проводили різноманітні тренінги з неформальної освіти для дорослих, часто влаштовували покази документальних фільмів тощо. Останнім часом працювали над створенням молодіжного центру “Гілка”. Але через напад росії офіційне відкриття центру довелося відкласти до нашої перемоги, а діяльність повністю переформатувати під потреби земляків», – розповідає заступниця голови громадської організації “Країна вільної громади” з Українська (Селидівська громада) Вікторія Вольська.

У березні організація частково евакуювалася у Заставну, що на Буковині, але продовжує допомагати мешканцям Українська.

«За два дні після російського вторгнення ми об’єдналися з громадською організацією “Схід UA” та відкрили на базі молодіжного центру “Гілка” волонтерський гуманітарний центр “Українська рука допомоги”. Зараз наша першочергова задача – допомагати мешканцям громади, переселенцям і родинам військовослужбовців. Особлива увага направлена на допомогу людям з інвалідністю», – каже Вікторія.

За словами активістки, робота ГО “Країна вільних людей” під час війни суттєво змінилася. Тепер вони роздають людям продуктові набори, засоби гігієни, ліки, дитяче харчування, допомагають одягом.

«Окрім благодійної роздачі речей першої потреби ми допомагаємо з евакуацією та розміщенням. А ще зараз плануємо спільно з іншою громадською організацією відкрити в Чернівецькій області шелтер, тобто безпечне місце, де жертви домашнього насильства зможуть отримати тимчасовий захист від кривдника/ці, підтримку психолога та соціальних працівників, інформацію», – говорить жінка.

За словами Вікторії, швидко змінити діяльність та адаптуватися до нових умов організації вдалося завдяки сильній волонтерській команді, яка створювалась ще з 2014 року.

«Щоб допомагати іншим в умовах війни, у вас самих має бути дуже міцна команда однодумців і віра в те, що ви робите. А ще – велике бажання повернутися додому і збудувати громаду вашої мрії», – переконана волонтерка.

За матеріалами “Остров”

0

Автор публікації

Офлайн 16 години

tatyana.vergun

3
Коментарі: 0Публікації: 110Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю