Депортація, як історична традиція
Депортація – це насильницьке переселення окремої групи населення з території її проживання. Населення України вже неодноразово переживали жахіття депортацій. Репресії українців були поширеними ще за часів Гетьманщини. Вже тоді царська Росія депортувала багато українських діячів: наприклад, гетьманів Дем’яна Многогрішного та Петра Дорошенка.Це явище набуло масовості на початку 18 ст. коли українців відправляли на будівництво нової імперської столиці Санкт-Петербурга.
Особливих масштабів депортація в Україні набула у роки становлення та функціонування комуністичного тоталітарного режиму і гітлерівської окупації. Зокрема, з утвердженням радянської влади відповідно до рішення більшовицького уряду виселенню з території УСРР підлягали представники державних установ та організацій царської Росії, урядів УНР і гетьмана П. Скоропадського, численних різних політичних партій з метою ліквідації будь-якої можливої опозиції.
Якщо говорити про депортації цілих народів, то не можна оминути історію виселення кримських татар. Котрі навіть зараз зазнають утисків на окупованій частині України.
Не дивлячись вже на столітній досвід такого жесткого явища, депортація відбувається і сьогодні під час російсько-української війни. Знову через десятки років, в новому столітті українців депортують росіяни.
Яскравим прикладом є вщент спустошене місто Маріуполь. Як відомо, населення міста має проходити табори фільтрацій та депортується на територію рф. У цих виснажених людей забирають українські документи та обіцяють нове життя в країні агресора. Відомо про багато випадків коли дітей забирають у батьків та увозять у не визначеному напрямку або коли військові рф забирали дітей з дитячих будинків.
Держсекретар США Блінкен зазначив, що за оцінками різних джерел, серед яких є і сам російський уряд, від 900 тисяч до 1,6 мільйона громадян України були вивезені до росії, в тому числі до ізольованих районів на Далекому Сході. Серед них, за словами Блінкена, 260 тисяч дітей.
На моє переконання, незаконне переміщення та депортація осіб, які перебувають під захистом, є серйозним порушення четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення і є воєнним злочином. Ці злочинні дії мають за мету зміну демографічної ситуації в регіоні та штучного збільшення числа росіян.
Як цьому протидіяти? Депортовані можуть попросити захисту в посольствах інших країн та сприяння їх поверненню на Батьківщину або намагатися виїхати з рф в третью країну та вже з неї повернутися на Батьківщину.
Завдяки цифровізації баз даних ми НЕ ЗАБУДЕМО НІКОГО та будемо повертати депортованих ДОДОМУ!
Проект реалізується Національним університетом «Чернігівська
політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією
прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків
(IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки
Німеччини
Автор публікації
