Зародження українського кінематографа
Сьогодні, 10 вересня, – День українського кіно. Власне, це свято тримається не дати, а дня тижня і припадає щорічно на другу суботу вересня. Цей день було встановлено Указом Президента України № 52/96 «Про день українського кіно» від 12 січня 1996 року. Заглиблюючись в історію, ми побачимо, що у ХІХ ст. відбувався бурхливий розвиток техніки: ідеї буквально виростали, як гриби після дощу. Тож встановити із 100-відсотковою впевненість авторство окремих винаходів дуже важко. І до сьогодні точаться суперечки, хто винайшов електорстанцію, лампочку, телефон і под.: нам відомі імена багатьох талановитих дослідників – Томаса Едісона, Джорджа Вестінгауза, Ніколи Тесли, Олександра Белла та інших. Такі ж суперечки точаться і довкола створення кінематографа. Всесвітньо відомо, що винахідниками кінематорграфа є брати Люм’єр, оскільки вони запатентували цей винахід у 1895 році. Але в історії відомі покази фільмів, які відбувалися раніше цієї дати. Так, у 1893 році український механік-винахідник у 1893 році влаштував показ фільмів «Вершник» і «Метальник списа» – на широкий загал в Одесі. «Кінескоп» Й. Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в … Москві.
На фото: Йосип Тимченко
У 1896 році в Харківському оперному театрі фотограф Альфред Федецький продемонстрував декілька документальних короткометражок. До 30-х років ХХ ст. кіно в Україні залишалося німим. І лише у 1930 році режисер Дзиґа Вертов (Денис Аркадійович Кауфман) представив публіці перший звуковий фільм «Ентузіазм: симфонія Донбасу». Д. Вертов одним із перших використав метод «прихованої камери». Чарлі Чаплін так відгукнувся про цей філь: “Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю Ентузіазм однією з найбільш хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзига Вертов – музикант. Професори мають учитись у нього, а не сперечатися з ним”.
Перші фільми – це було т.зв. неігрове кіно, тобто документалка. Із розвитком ігрового кіно процес створення фільмів став називатися кіномистецтвом. У плеяді перших кінорежисерів – Олександр Довженко: український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Творчий доробок налічує 20 фільмів, серед яких найбільш відомі «Звенигора» (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.), «Земля» (1930 р.), «Поема про море» (1959 р.), «Повість полум’яних літ» та інші. Ці фільми з великим успіхом демонструвалися в Англії, Голландії, Бельгії, Франції, Південній Америці, Канаді, США, Греції, Туреччині.
На фото: Олександр Довженко
У 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі «Земля» посіла десяте місце серед 12 найкращих фільмів в історії кінематографа, а в 2015 році організація ЮНЕСКО включила стрічку в список шедеврів світового кіно. «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка» (Чарлі Чаплін). Сам О. Довженко говорив: “Щоб зворушувати, треба бути зворушеним. Щоб радувати, просвітлювати душевний стан глядача і читача, треба нести просвітленість у своєму серці, треба правду життя підносити до рівня серця, а серце нести високо”.
Наступні покоління кіномитців (Іван Кавалерідзе, Микола Шпиковський, Арнольд Кордюм, Петро Чардинін, Георгій Тасін, Марк Донськой, Леонід Луков, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, Леонід Биков, Кіра Муратова та інші) здобули українському кіно світову славу.
Автор публікації
