Класика літератури у коміксах

У дитинстві, коли ми з дідусем частенько дивилися американські фільми на телебаченні, герої часто читали або купували комікси. Мені, звісно, і собі хотілося мати такий диво журнальчик. Минули роки, і от я маю таку нагоду: комікс-культура нарешті шириться у нас, залучаючи дітей, підлітків і навіть дорослих. Оглядка, про яку йтиметься сьогодні, особлива не лише своєю формою, але й змістом, внутрішнім сенсом. Іван Якович Франко у коміксах. Чи не диво?

Повість «Герой по неволі» Іван Франко вперше написав польською мовою у 1889 році, а українською – у 1904 році. Ремейк твору вийшов у 2015 році. Офіційно його можна назвати графічним романом. «Герой по неволі» у двох маленьких книгах подає текст не у повному обсязі, але зберігає мову автора. Та навіщо ці умовності – це справжній комікс, і не просто комікс, а за твором Івана Франка.

Події коміксу відносять нас у далекий 1848 рік, коли Європою прокотилася хвиля революцій, яка дістала назву «Весна народів». Наш герой – житель прекрасної столиці Галичини – Лемберга, або Львова. Степан Калинович – канцелярист при львівській держаній бухгалтерії, підданий Австро-Угорщини.

Двадцять літ числить він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. 

Але у його, без перебільшення сіре, прісне життя, увірвалася революція. Якщо чесно, головний герой почав мене дратувати з перших сторінок. Окрім того, що він абсолютно закомплексований перфекціоніст і абсолютний конформіст, герой підвладний нападам паніки, має соціофобські нахили й аполітичний. Після такого красномовного опису можна було б закрити комікси й покласти на полицю, ба ні. Не все так просто. «Весна народів» і її частинка – революція у Австро-Угорській імперії

змушують замислитися Степана, а хто ж він власне. Українець? Поляк? Безликий угорський урядник? Бігаючи революційним містом, яке палає від вибухів та розлітається на друзки від пострілів, герой керується лише одним – патологічним страхом, гнаний інстинктом самозбереження.

Намагання врятувати собі життя штовхають Степана до порятунку іншої людини – дівчини Мільці. Без інтриг, любові, розчарування не обійшлося. Степан став героєм по неволі. Що з того вийшло – читайте у графічному романі J.

Насправді, якщо відкинути душевні хвилювання та перипетії, графічний роман зміг відтворити куди глибший задум Івана Франка. Людина не знає свого місця у світі, не знає, якого вона роду, куди сягає її коріння і чому важливо боротися за свободу (не лише духовну, але й державну). Отож, отакий він, Каменяр.

Що надзвичайно порадувало у коміксі, так це те, що насамкінець можна доступно дізнатися про самого Івана Франка та тогочасний Львів і «Весну народів». Доступно, чітко, фактографічно.

Як мені відомо, повість «Герой по неволі»  не вивчається за шкільною програмою, але, як на мене, може стати прекрасним доповненням до уроків позакласного читання і глибшого вивчення творчості Івана Франка. Усвідомлюю, що у школі ми дійсно недооцінювали письменника. Та зараз, коли є можливість доповнювати уроки, учитель просто повинен хапатися за будь-яку можливість. Прекрасно, що любов до слова, творчості Франка можна пробудити сучасним методом – коміксом. Звісно, це не панацея, але чому б не спробувати. Упевнена, школярі оцінять J.

Маю надію, скоро з’являться й інші комікси за мотивами класика – «Перехресні стежки», «Для домашнього огнища» чи навіть «Мойсей». Чому б і ні?  Прекрасне доповнення до уроків!

0

Автор публікації

Офлайн 2 дні

STB.Olena

1
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 16-09-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю