Книжка-уява або «спогад наперед»
Почався навчальний рік – і до місяців війни, повітряних тривог, підвалів і тривожних наплічників, а в багатьох – і вимушеного переселення – додався стрес від навчання. Як допомогти дітям справитися з навантаженням і напругою? Спробувати давній спосіб: наситити їх ендорфінами! А як відомо, сміх – це найкращий спосіб отримати дозу гормону радості. Книжкові новини в цьому допоможуть.
Нова історія від Віталія Запеки «Полінка» буде позитивним читанням для дітей і дорослих.
Віталій Запека (позивний Спілберг) – український письменник, доброволець, боєць батальйону Полтава (з 2015року). Книжка «Полінка» – це особлива книга. Вона написана для улюбленої онуки під звуки обстрілів, але лише з хорошими думками. Це – книжка-уява та «спогад наперед» про те, що він повернеться живим, а онука підросте. Лише добре, веселе, сонячне.
Схоже, що автор писав цю книжку не лише для дітей, але й для батьків, адже заклав у неї чимало фраз, які не будуть зрозумілими дітям.
Полінка, якій «без одного пальчика долоня років», на кілька днів приїхала до дідуся та бабусі в село. Дідусь дівчинки вважає, що «його святий дідівський обов’язок учити онуку поганого та шкідливого. А доброго й корисного нехай навчають батьки» – тож ці дні сповнені пригодами, розвагами, бешкетами й подекуди навіть злодійськими злочинами (хоча й добрими).
Під прикриттям «поганого і шкідливого» Полінка з дідусем їдять кашу і борщ, вчаться писати і читати, знайомляться з сусідським хлопчиком, опановують двоколісний велосипед і йдуть у похід.
Це видання для тих, хто вважає, що щасливе дитинство і веселе літо вимірюється пустощами й подряпинами та синцями. А ось мамам цю книжку краще не читати. Деякі з описаних пригод змусять їх трохи понервувати: наприклад, епізод, у якому Полінка вирішує скуштувати на смак зеленку. Чарівні ілюстрації Наталії Олійник, наповнені світлом та відчуттям безтурботності, притаманні щасливому дитинству.
Проєкт реалізується в межах Програми з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час» ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Тетяна Стефанюк,
студентка Луцького педагогічного фахового коледжу