Локдаун: випробування психіки на міцність
Карантин через пандемію коронавірусної інфекції розпочався в Україні у 2020-му році. Країну поділили на зони і надалі, залежно від кольору зональної території, заходи щодо захисту здоров’я то посилювалися, то послаблювалися. У деяких людей спрацьовувала самосвідомість, але навіть вони розуміли, що усьому є межа: чим довше триває карантин, тим важче дотримуватися самоізоляції.
Минають тижні, місяці, людство починає звикати… до проблем із ментальним здоров’ям від перебування у чотирьох стінах. Завдяки тому, що наша держава частіше говорить, ніж робить, будь-який громадянин може собі позволити не дотримуватися карантинних заходів та рекомендацій лікарів, і його не буде хвилювати, якщо удача не на його боці. Найчастіше відбувається так: людина бачить у новинах, що заборонено користування громадським транспортом без вакцинації, під гнітом імовірного штрафу йде її робити, а потім із сертифікатом на руках сідає у маршрутку і катається на ній за часом більше, ніж дозволяє сертифікат. Або купує папірець, адже перевіряють лише в новинах; насправді ж, у співвідношенні ймовірності 10/90, усім байдуже. Комусь щастить так само, як і тим, хто із сертифікатом, і з’являється заздрість у других, а це, у свою чергу, породжує посилення недовіри до уряду та байдужості до вимог захисту себе та оточуючих.
Тим не менш, від наслідків (пандемія – локдаун), страждають і випускники, адже під час локдауну не буває випускних вечорів.
“Я не знаю, радіти мені чи плакати. Я рада, що мені не потрібно складати іспити. Але все це сильно підриває наше психічне здоров’я. Влада постійно змінює думку – відкривати або закривати школи, складати або не складати іспити. Все це дуже несправедливо у відношенні до нас. Це викликає великий стрес”, – каже 15-річна Генрієтта Вуд в інтерв’ю Бі-Бі-Сі. “Потенційно у нас вже є ціле покоління, психічне здоров’я якого підірвано епідемією”, – каже вона.
Не варто забувати, що виходи на вулицю загрожують підвищеною ймовірністю захворіти і принести цю заразу додому. В інтернеті думки щодо впливу коронавірусної інфекції на нервову систему розділилися. Хтось стверджує, що клітини вірусу проникають у мозок та викликають нервові розлади, а хтось вважає, що це просто наслідки сильного виснаження організму та супутньої слабкості.
Тим часом, вчені виявили загальні риси впливу епідемій на психіку людини.
“На початку епідемії люди відчувають гострий стрес і тривожність. Далі під час пандемії спостерігається зменшення терпимості до фрустрації і зростає рівень тривожності”, – розповідає доктор Джордж Ху з Шанхайського госпіталю Пудонг, який вивчав вплив епідемії атипової пневмонії (30 років). Його досвід підказує, що психологічні проблеми не закінчуються, коли пандемія минає. “Спочатку люди відчувають ейфорію та радість, але дуже швидко це змінюється відчуттям смутку та меланхолією”, – розповідає він.
Автор публікації хоче нагадати читачам про існування поняття “посттравматичний зріст”, коли після подолання труднощів відбувається прорив у емоційному розвитку людини, тож суть цього явища добре виражена у знаменитій приказці: «Те, що тебе не вбиває, робить сильнішим».
Автор публікації
