ЛҐБТІК+ та війна
Ельвіра Гвоздь
Нещодавно петиція про легалізацію одностатевих шлюбів набрала 25 потрібних тисяч підписів для розгляду. Президент відповів, що цим питанням мають зайнятися. І в праворадикалів почало палати.
Я спробую ще раз пояснити чому легалізація одностатевих шлюбів або партнерств в Україні важлива.
В умовах повномасштабного вторгнення, яке триває вже понад 180 днів, люди народжуються, створюють сім’ї, украдають шлюби та, на жаль, помирають. І якщо це шлюб між чоловіком та жінкою жодних проблем не виникає.
Але з якими проблемами, окрім осуду звичайно, стикаються одностатеві пари в Україні під час війни? Тут я не буду говорити про неможливість всиновлення, право не свідчити проти партнера чи просто базове право на шлюб.
В разі важкого поранення: неможливість відвідувати партнера в реанімації.
В разі смерті: неможливість забрати тіло та поховати партнера, неможливість отримувати допомогу від держави, неможливість зберегти спільнe майно.
Я повторюю це сто разів і з кожним разом мені здається це безглуздішим. Бо ми говоримо про права людей, яких у деяких просто немає. Отже серед рівних громадян є рівніші.
Ми маємо поважати наших захисників незалежно від статі, віку, віросповідання чи кольору шкіри.
Завдяки їм ви можете зайти в інтернет, написати якийсь гнівний коментар в бік ЛҐБТІК+.
Залиште гомофобію росії.
Всі громадяни заслуговують на рівні права, без виключення.
Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
Фото: NY Times, ГО «ЛҐБТІК військові України»