Метаморфози Луцького замку

Луцьк – чарівне і древнє місто над Стиром. Його історія налічує близько 1000 років. З 1085 року лучани рахують день народження свого міста, адже цим роком датується перша згадка про місто.

Але Луцьк неможливо уявити без його славетного замку, історія якого почалася з Х століття, хоча на той час на місці відомої усім споруди були дерев’яні укріплення. Литовський князь Любарт розпочинає будівництво цегляного замку, тому споруда отримала в народі свою другу назву – замок Любарта, хоча до нього приклали свої зусилля князі Вітовт і Свидригайло.

Чим знаменитий ще Луцьк? Перший європейський саміт відбувся у місті 1429 – це був З᾿їзд європейських монархів. Загалом тоді до Луцька приїхало 15 тисяч людей, для яких приготували двори не тільки у місті, а й у його околицях; засідання ж проходили у князівському палаці (Верхній замок Луцька). Вітовт як господар влаштовував для поважних гостей банкет за банкетом, для чого заздалегідь були приготовлені сотні бочок вина і пива, стада лосів, зубрів, кабанів.

За однією з легенд, цей замок був збудований як подарунок для волинської княжни Буша (Аргипіна) від литовського князя Любарта на знак великого кохання. Три вежі, що сполучалися одна з одною кам’яними мурами,  засвідчували нескінченність і щирість почуттів князя. Кожна з веж мала свою назву (В’їзна або Любартова, Владича і Стирова) та була своєрідним символом Віри, Надії й Любові.

Місцеві мешканці/мешканки стверджують, що під Луцьким замком споруджена ціла мережа підземних ходів, глибиною подекуди у 2 поверхи. Фактично, під кожною історичною спорудою були підвали, які заглиблювалися в землю не на один поверх. Це були своєрідні прихистки від ворожих навал.

Стверджують, що у мурах захований великий скарб, але досі його ніхто не знайшов…

Сьогодні Луцьк та Луцький замок – це місце, яке з перших днів повномасштабної війни стало прихистком для майже 74 тисяч переміщених українців. Це той куточок нашої Батьківщини, де можна отримати позитив, закохатися, здобути освіту, народити дітей, зайнятися волонтерством, допомогти ЗСУ… Це той неосяжний край, де Сонце перемагає темряву і кожен вірить у світле майбутнє своєї країни. Адже вона була, є і буде незламною!

Проєкт реалізується в межах Програми з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час» ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Ірина Парфенюк,

студентка КЗВО «Луцький педагогічний коледж»