Мова – стратегічна зброя

Нещодавно забажала перевірити власні сили та знання мови – записалася на Іспит на визначення рівня володіння державною мовою 2.0 (для виконання службових обов’язків) – не тільки тому, що закінчується контракт, а для його продовження потрібно мати сертифікат рівня С1 чи С2, а й тому, що дуже хотіла з першого разу скласти іспит саме на рівень С2.
Звісно,  всілякі іспити потребують підготовки.  Відвідала декілька разів безкоштовні  курси при нашому Черкаському державному технологічному університеті. Пройшла пробні тестування. Готувалася до монологу. Зраділа, коли побачила пару вільних місць на листопад і з впевненістю пішла на іспит.
Першим моїм здивуванням було те, що під аудиторією сиділа доросла жінка і гірко плакала, тому, що цей іспит не склала. А ті, хто готувалися зайти в аудиторію, почали переживати через її сльози. Але наша інструктор виявилася професіоналом своєї справи, й після інструктажу ми впевнено перейшли до складання іспиту.
Ще більшим моїм здивуванням стала істерика пані, яка складала іспит за сусіднім комп’ютером. Вона навіть за першу частину завдання не набрала потрібної кількості балів, і зрозуміла, що втратила можливість перейти до монологу. Навіть якби вона здала монолог на найвищий бал, то в сумі все одно б не склала іспит. Чому така кількість неготових до іспиту людей йдуть на нього? Чому не відносяться серйозно?
Мова – це питання державної безпеки України та інтелектуального здоров’я української нації.
P.S.: До речі, я отримала сертифікат рівня С2.
1

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Vitka

1
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 26-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю