Молодь – агенти змін
Війна змінила всіх нас. Але саме молодь зараз стоїть перед вибором: або залишитись на узбіччі, або взяти участь у відновленні країни — свідомо, активно, разом. І ні, я не про героїчні гасла. Я про реальність, у якій молоді досі часто не дають місця за столом, де приймаються рішення.
Зараз в громадах молодь волонтерить та організовує акції. Але коли мова заходить про плани відновлення, бюджети, безпеку її чомусь рідко питають. Насправді, наше покоління має не менше права вирішувати, якою буде Україна після війни. Молодь вже довела всім, що не боїться відповідальності.
У світі вже існують чіткі орієнтири наприклад, Резолюція ООН 2250 “Молодь, мир і безпека”. Вона прямо говорить: молодь повинна бути залучена до процесів прийняття рішень, відновлення та побудови миру. І якщо Україна її підтримує це має бути не просто на папері, а в діях.
Щоб це стало реальністю, потрібні зрозумілі кроки: надання реальних повноважень молодіжним радам, підтримка ініціатив не “для галочки”, а тому що вони мають цінність. І ще важливо, щоби голос молодих жінок звучав на рівних не лише в окремих «жіночих проєктах», а у всіх процесах від переговорів до відбудови громад.
Як це можливо? Насправді, це вже відбувається. У Львові молодь реалізує власний громадський бюджет. У Чернівцях ініціювала відкриття центру підтримки ВПО. У Миколаєві організувала серію зустрічей із владою щодо безпеки у громадах. Це не винятки, а приклади працюючого потенціалу, який варто підтримувати, а не ігнорувати.
Цей проєкт виконується ГО «Центр гендерної освіти» у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Автор публікації
