Мініпроєкт «Жіночі долі, змінені війною: “що” говорять і “як” показують медіа»
Олена Пода підводить підсумки: «Мені випала честь бути амбасадоркою проєкту «Разом Ми Можемо» Програми розширення можливостей для громадських лідерів в Україні.
Мій мініпроєкт «Жіночі долі, змінені війною: “що” говорять і “як” показують медіа» – це спроба привернути увагу до важливих і складних тем і проблем, пов’язаних із жіночим життям під час війни; також це можливість проаналізувати жіночу образну парадигму, представлену в масовокомунікаційному просторі України й зарубіжжя.
За час проєкту я провела тренінг «Гендер як мейнстрим. Гендер як інклюзія», а також два блог-кафе ¬– «Жінка-військова і жінка-ветеранка у фокусі медіа» і «Жінки-переселенки: чи мають бути тільки щасливі медіаісторії?»
Які висновки я можу зробити по закінченні свого мініпроєкту:
- обговорення гендерних і жіночих питань не втрачають своєї актуальності; є запит від масової аудиторії на ознайомлення з гендерними і жіночими питаннями в форматах тренінгів, круглих столів, блог-кафе, форум-театрів та ін.);
- до жіночої тематики і проблематики треба привертати увагу різних глядачів/читачів/слухачів; у певні моменти взаємодії з учасниками мініпроєкту було прикро усвідомлювати, що медійний контент про долі жінок різних соціальних груп і статусів міг залишатись поза увагою аудиторії (причина: певна частина аудиторії не цікавиться ані медіа як такими, ані їх матеріалами);
- жіноча тематика під час війни – це більше про біль, про сльози, про проблеми; чи маємо ми розмінювати їх на красиву медійну картинку? звісно, що ні; біль, сльози, проблеми мають свої причини – про них ми і маємо говорити.
У проєкті «Разом Ми Можемо» Програми розширення можливостей для громадських лідерів в Україні ГО «Соціальна взаємодія»(м. Запоріжжя) співпрацювала з ГО «Фундація прав людини»(м. Київ) за підтримки Інституту зовнішніх культурних зв’язків та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина».
Автор публікації
