Прозорість медіа
Присяжний Вадим
Чи завжди ми можемо довіряти медіа? На це питання неможливо знайти однозначної відповіді. Все залежатиме від репутації та власника медіа, якості їх контенту та виду діяльності. Також високий рівень медіаграмотності дозволяє відділити «жовту пресу» від якісного контент-мейкера в медіа.
В наш час необхідно слідкувати за медіаресурсами та їх розвитком. Деякі з них активно пропагували ідеї «братських народів» і руського міру загалом. Після 24 лютого 2022 р. ця пропаганда стала не так помітною, однак це не виключає їх відповідальності за всю маніпуляцію з громадською думкою, яку вони вони роками нав’язували суспільству. Звісно, деякі з них заблокували. Мова йде про телеканали 112 Україна, NewsOne, ZIK. Саме ці телеканали активно критикували майже всі незручні для олігархів закони та пропагували ідею руського миру.
Одним з інструментів чесності медіа є фінансова прозорість, оскільки її забезпечення це елемент боротьби з російською дезінформацією. У випадку, якщо буде доведено, що медіа фінансуються фізичними чи юридичними особами, які мають відношення до легалізації коштів або сприянню тероризму або державі-агресору – такі медіа мають негайно припиняти свою діяльність.
Також медіаосвіта допомагає протидіяти фейкам та маніпуляціям зі сторони медіа. При цьому людина повинна знати відповідь на 2 питання: кому належить медіа та ким фінансується. В Україні з цим існують проблеми, однак з початку повномасштабної війни все більше людей звертають увагу на авторів тексту, відео та фото. Великий відсоток українців знали про видання «Страна.ua», читали його, поглинаючи усю наявну там пропаганду про «спільний культурний простір». Маркером проросійських виданнь є необ’єктивна критика щодо декомунізації, законів про мову та Православної церкви України, дискредитація Революції гідності тощо. Власник зазначеного видання був Ігор Гужва (який балотувався до Верховної Ради від «Опозиційного блоку» у 2014 році), а засноване воно було на гроші Віктора Януковича.
Звісно є численна кількість медіа та окремих осіб, які після закриття деяких проросійських ЗМІ та з початком повномасштабної війни з Росією змінили свою риторику, однак це не захищає їх і не знімає відповідальності за створення інформаційної основи і пропаганди руського міру.
Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Автор публікації
