Психологічний стан людини під час війни
У найскладніший для України час кожна людина відчуває зміни у настроях та поведінці. Щоб досягти гармонії, не обов’язково бути йогом чи відлюдником. Однак, лише той, хто повністю приймає ситуацію, здатен зберігати рівновагу, зберігати спокій, володіти собою у складних і неприємних ситуаціях. Далеко не всі усвідомлюють актуальність внутрішньої гармонії, і ще менше людей знають, що цієї навички можна набути.
Коли трапляється щось страшне і несподіване, люди спочатку відчувають шок, діють автоматично, за програмою виживання. Розум намагається переглянути варіанти майбутнього, щоб якось підготуватися до нього – і не може цього зробити. Планування обмежується кількома годинами.
Потім повертаються базові емоції, а після шоку можуть прийти, наприклад, відчай, жах, заперечення тощо. Українці вирішили відчути сильну ейфорію від того, що вистояли в перші години і дні, і кинутися в бій. Це дуже добре, це показує силу нашого ментального ресурсу.
Під час ейфорії всі відчували себе єдиним цілим, ніби ми на якийсь час стали одним організмом, одним тілом, кожен став близьким родичем іншого – так буває, коли емоції синхронізуються. І тоді люди мобілізували свої сили. Але треба знати, що інші емоції також можуть бути синхронізовані, і негативні теж.
Психологічна війна – це атака на особистість, на фундаментальні питання: “хто я?”, “яка моя функція?”, “яке моє місце в усьому, що відбувається?”, “що я повинен робити?”. Військові, як правило, не мають з цим проблем, але ідентичність цивільних осіб зазнає серйозних утисків.
Тепер немає більше неважливої роботи, немає більше неважливих людей. Кожен може зробити свій внесок, і ці виродки вдавляться.
Також дуже важливо допомагати один одному онлайн та поширювати інформацію. Також важливо підтримувати зв’язок, м’яко переконувати, підбадьорювати, жартувати. Піклуватися про себе і дбати про своє виживання – це неймовірно важливо. Готувати каву для клієнтів кав’ярні, дякувати їм, малювати меми – все.
Україні потрібні українці.
Зрештою, головне правило підтримуючої комунікації – залишатися оптимістом. Звичайно, не варто забувати і про вдячність. Завжди важливо, особливо зараз, дякувати людям за їхню працю. Вдячність є ключовим елементом зацікавленості та відданості. Подолавши почуття провини і завищені очікування, можна починати жити.
Автор публікації
