Реалізація гендерної політики в Україні
Владислава КОРЖ – заступниця голови Студентської ради Дніпровського гуманітарного університету, студентка ІІ курсу спеціальності “Готельно-ресторанна справа”
На сучасному етапі розвитку України є досить актуальним питання рівності жінок та чоловіків, що полягає у тому, щоб забезпечити повну і всебічну реалізацію жінок і чоловіків у суспільному, професійному та приватному житті. Заявлена тема тез досліджувалася у роботах наступних вітчизняних науковців та практиків, а саме: А. Грушевої, І. Канцур, Є. Ярошенко та багатьох інших. У роботах згаданих вище вчених розглядаються питання: управління інституційними механізмами реалізації та забезпечення гендерної політики в Україні; системного правового регулювання забезпечення гендерної рівності, здійснюваного за допомогою певних інститутів і механізмів; прогресивного європейського досвіду забезпечення гендерної рівності; оцінки інституційних моделей гендерних досліджень в Україні. Автори дійшли висновку щодо необхідності впровадження національних інституційних механізмів сприяння гендерній рівності.
Представники вищих навчальних закладів Полтави – В. Вороніна, О. Лопушинська та О. Овчарук у своїй роботі «Стан та перспективи реалізації гендерної політики в закладах вищої освіти Полтави» здійснили аналіз та виявили, що на Полтавщині в науковій сфері існує домінування чоловіків, які більш представлені у науковій сфері та обіймають вищі посади, ніж жінки. В цій роботі авторки вказали на низку заходів, які зможуть покращити або взагалі подолати гендерний дисбаланс в науковій кар’єрі, а саме: тренінги та семінари, які спрямовані на розвиток лідерських та організаційних здібностей вченкинь, робота зі студентками, а також преміювання та стипендії.
В Україні забезпечено здійснення та гарантію прав, свобод та рівних можливостей жінок і чоловіків, а також активно формується гендерна культура у суспільстві. З метою захисту та забезпечення рівних прав чоловіків та жінок держава підписала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 17 липня 1980 р. та ратифікувала її 19 грудня 1980 р.; 5 червня 2003 р. Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції.
Отже, можна вважати, що гендерна політика не може бути реалізована без урахування інших аспектів правового регулювання – вона вимагає поєднання соціальної політики та інших громадських стратегій.
Прогресивний розвиток суспільства в Україні не забезпечує вирішення всіх гендерних питань, однак спільна діяльність як державних, так і неурядових установ може позитивним чином вплинути на реалізацію та забезпечення гендерної політики в Україні. Важливо зазначити, що складовою частиною організаційного механізму реалізації гендерної політики в Україні мають бути освітні заклади, громадські організації, правозахисні спілки та засоби масової інформації.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадськими організаціями “Гендерний клуб Дніпро” та “Фундація прав людини” та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
#PeaceInDigitalEra #МируЦифровийЧас #ФундаціяПравЛюдини #HumanRightsFoundation
Автор публікації
