Стамбульська конвенція: «за» чи «проти»?

Наталія Крес

20 червня українським парламентом було проголошено Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи щодо запобігання насильства проти жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами». Відповідно Україна стала 36-ю державою, яка ратифікувала дану конвенцію після Молдови.

Чому дане рішення має настільки вагоме значення для розвитку українського законодавства, адже дискусія щодо прийняття цього нормативно-правового акту триває вже більше 10-и років?

  1. історичне значення. Прийняття українським урядом Стамбульської конвенції було одним із умов задля надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (далі ЄС). Зокрема таке питання мало вагоме значення для скандинавських країн (Данія, Швеція).
  2. фактичне значення. На перший погляд, ковенція порушує питання безпеки саме жінок, але в даному документі відсутні фемінітиви, саме тому згадане поняття «правопорушнИК» водночас виступає «правопорушниКОМ», так само як і «партнерКА» «партнЕР». Стамбульська конвенція спрямована, перш за все, на захист та протидію домашньому насильству щодо жінок та насильства загалом (чоловіка та дітей). Отже, метою створення даного міжнародно-правового акту є захист ЛЮДИНИ, незалежно від її статі та самоідентифікації.
  3.  політичне значення. Задля приведення даної конвенції в дію, наша держава повинна забезпечити механізм її дотримання, а саме уніфікацію повноважень та обов’язків шляхом створення єдиного органу- Групу експертів з дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
  4. правове значення. Факт вчинення домашнього насилля одразу буде вважатися кримінальним злочином. Адже, як зазначає головна редакторка «Гендер в деталях», Тамара Злобіна: «Зараз, якщо вам ,наприклад зламають ребро на вулиці- це буде хуліганство, кримінальний злочин за яким буде відкрите кримінальне провадження, а якщо таке відбудеться вдома – адміністративне правопорушення і порушник отримає не судимість а попередження, штраф або виховну роботу. Отже, справді дуже не справедливо адже не має різниці де людині зламали ребро на вулиці чи вдома, тобто відповідальність має бути однакова не залежно від того чи це зробив хуліган, чи власний чоловік або батько. Саме завдяки Стамбульській конвенції, у національному законодавстві вже не буде таких нюансів, все буде чітко і жертви будуть захищені».

Але, не зважаючи на всі вищеперераховані переваги прийняття Стамбульської конвенції в Україні, свій голос «за» віддали 254 особи, інші або ж просто утрималися, або ж проголосували «проти» апелюючи різними причинами. В соц мережах та приватних смс ширилися заклики голосувати «проти», аргумент щодо такого рішення був наступний:

 

Свій негативний голос також оприлюднила Рада Церковна, адже напередодні голосування була опублікована заява, в якій йдеться про факт спотворення даним нормативно-правовим актом свідомості молодого покоління щодо своєї статевої ідентифікації. На противагу правозахисники зазначають, що засуджувати або навіть критикувати представників церкви за таку позицію не варто, адже переважно церква виступає за консервативні погляди та багатовічні цінності. Також до причин негативного ставлення церкви до конвенції входить засудження «зобов’язання навчати дітей не стереотипним гендерним ролям (ст. 14)», що може нести загрозу нерозуміння та спотворення у підростаючого покоління своєї статевої ідентичності, поширення випадків захворювання на гендерну дисфорсію (хоча медично доведено, що « гендерна дисфорсія» не є хворобою).

Частина залу, яка висловила своє «проти» під час ратифікації конвенції  апелювали некоректністю використання такого терміну як «гендер», який, як вони вважають, може стати на заваді традиціям та цінностям, усталеному уявленню української сім’ї. На противагу такому зауваженню, прихильники висловили наступні слова:

«Для українського законодавства слово «гендер» не є новим, адже воно з’являється в національному законодавстві більше ніж сотні раз. Прикладом є стаття 2-1 Кодексу законів про працю України, забороняє дискримінацію у сфері праці незалежно від статі та ГЕНДЕРної ідентичності, сексуальної орієнтації та ряду інших ознак»;

«Саме головне, що запроваджує конвенція- поняття «гендеру», і хотілося б, щоб кожен з вас розумів, що це не просто усталена рівність між чоловіками та жінками і навіть не про насилля, це зовсім про інше…»;

«На жаль,  в Україні,як і в деяких інших країнах це питання по незрозумілим причинам почали викривляти і навіть поширювати думку про те, що це просто пропаганда ЛГБТ або просто є викривленням  навчання дітей в школах і т.д. Ні, це не правда».

Отже, на жаль, модернізація йде завжди врозріз з традиціями, в свою чергу думка підростаючого покоління завжди буде відрізнятися від усталених традицій та стереотипів, саме тому зміни у вигляді ратифікації Стамбульської конвенції і викликали ряд дискусій. Але чи стануть наші діти щасливішими, якщо дівчатам будуть нагадувати (нав’язувати), що жінка – має витирати підлогу та бути посудомийкою, а чоловіки не можуть показувати своїх почуттів бо в іншому випадку втратять статус поваги?

Проект реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини  та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки

 

0

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Kres Nataliia

2
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 18-08-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю