Сучасні підходи до реабілітації засуджених
В значенні правового терміну під ресоціалізацією розуміють, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства. Необхідною умовою для ресоціалізації є виправлення засуджених.
Виправлення засудженого – процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Одним із основних засобів виправлення і ре соціалізації засуджених КВК України називає соціально-виховну роботу.Охарактеризуємо кожний етап через призму змісту соціально-виховної роботи.
Перший етап ресоціалізації – допенітенціарний – мивизначаємо як період, який починається з моменту скоєння злочинута арешту, продовжується в ході досудового слідства (перебування вслідчому ізоляторі) та судового процесу, якщо правопорушниквизнає свою провину, щиро кається та засуджує свою злочиннуповедінку. Велику ресоціалізуючу роль на цьому етапі відіграєсоціально-психологічні механізми усвідомлення вини, нанесенняшкоди та порушення соціальної гармонії правопорушником. Цілеспрямовану ресоціалізацію треба починати ще у слідчому ізоляторі (СІЗО), де затримані особи засвоюють неписані«правила» проживання в колонії, з якими, як свідчать працівникиколоній, вони приходять у місця позбавлення волі.
Основним змістом соціально-виховної та психологічноїроботи із засудженими з метою їхньої ресоціалізації у слідчихізоляторах є забезпечення профілактики правопорушень шляхоморганізації дозвілля осіб, взятих під варту, під час провадженнядосудового слідства: взаємодія з центрами соціальних служб длясім’ї, дітей та молоді, спеціалісти яких проводять тренінги,просвітницьку та виховну роботу, надають юридичні консультаціїтощо, спрямовані на попередження рецидивів; загальноосвітнєнавчання; заняття спортом; психологічна підтримка усвідомленнявини. Допенітенціарний етап ресоціалізації закінчуєтьсяпереведенням засудженого із СІЗО до виправної (виховної) колоніїза рішенням суду.
Другий, основний, етап процесу ресоціалізації -пенітенціарний – відбувається з моменту прибуття засудженого вколонію й закінчується звільненням.У свою чергу, він також поділяється на декілька періодів:
- Адаптація до умов виконання покарання.
- Єдиний процес виховання, перевиховання, виправлення тасамовиховання засуджених.
- Підготовка засуджених до звільнення.
Тривалість цих періодів є різною для кожного злочинця. Істотний вплив у цьому процесі роблять: наявність або відсутністькримінальних установок, ступінь психологічної підготовленості довідбування покарання, психолого-педагогічні особливостізасудженого, соціальне середовище, до якого потрапив засуджений уколонії та у якому проживав до позбавлення волі.
Ідея використання праці засуджених зародилася в різних моделях тюремних систем відбування покарання. В обґрунтуваннімоделей пенітенціарних систем (релігійній, виправно-трудовій,соціальній реабілітації і реінтеграції), що існували раніше, у тій чиіншій мірі знаходила віддзеркалення праця ув’язнених. Ідея прозалучення ув’язнених до праці була заснована на тому, що узлочинців відсутня звички трудитися і наявні звичка до неробства,прагнення до досягнення успіху в житті нечесним, злочинним шляхом.
Роботу з привиття засудженим потреби свідомо працювати необхідно розглядати не тільки як одну з складових частин економічних і соціальних завдань суспільства, але і як завдання виправлення і ресоціалізації засуджених.
Сьогодні, у період становлення ринкових відносин, розвалу виробничої бази країни, зупинки найбільших заводів в різних галузях виробництва, особливо гостро встає питання про виховання засуджених в трудовій діяльності. У цілях керованості виробництвом у закладах пенітенціарної системи були створені маркетингові служби, діяльність яких спрямована на максимальне пристосування вироблюваних на підприємствах виправних установ виробів до вимог ринку і запиті споживачів до її якості і новизни, техніко-економічних і естетичних характеристик, рівня ціни й інших орієнтирів, включаючи можливі канали збуту.
Автор публікації
