Україна – мій дім!

Україна – це серце кожного українця, яке болить, болить, за всі міста. Ми пам’ятаємо кожне місто, село, стежинку, що веде додому! Ви думаєте, що ми забуваємо? Як можна забути дім, в якому ти жив, як можна забути маму, яка дала тобі життя?

Міста України – це діти, які зараз отримують важкий досвід життя, їм зараз важко, боляче, але вони стійко тримаються, мов більші брати і сестри що захищають менших, тримають оборону, не даючи ворогу просунутись вглиб їхнього дому. Знай, ми пам’ятаємо тебе: Харків, Луганськ, Донецьк, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Кропивницький, Полтава, Суми,Чернігів, Черкаси, Київ, Вінниця, Житомир, Хмельницький, Чернівець, Тернопіль, Івано-Франківськ, Волинь, Львів, Закарпаття. Маленьке сонце КРИМ. Україна – це багатодітна мама. Мама пам’ятає своїх дітей! Нині дуже важливо мати в серці любов. До родини, до країни, до коханого, до друзів, до всього, що нас оточує, бо наша любов -це головна наша зброя.

Сьогодні кожен українець носить біля серця кохання, і саме тому ми такі сильні. Ми часто не цінуємо те, що маємо сьогодні, а згадуємо минуле чи уявляємо майбутне. Давайте жити тут і зараз, віддано, сміливо і так, як вміють лише українці, з неймовірним коханням і добром у серці.

Валерія Чумаченко

Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки
Німеччина.

0

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

valeriachumachenko

0
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 07-09-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю