Фактчек на повсякдень

Зараз майже кожний користувач Інтернету знаходиться в інформаційний бульбашці. На жаль, це є правдою. Дуже проблемним стає виявлення неякісної журналістики, яку використовують для навмисних чи не навмисних цілей, як наприклад фейк, дезінформація, які у свою чергу можуть зашкодити реципієнтам мас-медіа. Ми навіть можемо не помічати цього (через задіяний механізм «цукровий сендвіч»). Але ж як вирішити цю проблему? Журналістське розслідування і перевірка фактів можуть запобігти цьому. Тому я хочу розповісти детальніше про такий значущий феномен в медіадіяльності як “фактчекінг”.

Щоб краще орієнтуватися у темі, я вирішив розпочати з пояснення термінів. Усе, що суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці». Термін запропонував інтернет-активіст Елі Парайзер. Він навіть написав книжку про цей феномен «Інформаційна бульбашка: що приховує від вас Інтернет». Бути всередині інформаційної бульбашки означає бути в інтелектуальній ізоляції. Вебсторінки можуть застосовувати алгоритми, які відстежують, що ви шукаєте, на що натискаєте, що вам «подобається» або «не подобається», що ви коментуєте і де перебуваєте. Ці алгоритми аналізують усю цю особисту інформацію і за допомогою шаблонів вирішують, що саме ви хочете бачити. Це означає, що пошукові результати, посилання, рекламу та дописи у Facebook можуть бути результатом вашої попередньої поведінки онлайн. Наприклад, якщо ви шукали в Google інформацію про зміну клімату, ваша стрічка новин може наповнитися дописами, статтями та відеороликами екологічних організації.

Назва “сендвіч” означає нашарування один на одного матеріалів різного характеру. Цей маніпулятивний ефект полягає у протиставленні позитивних і негативних образів.

“Отруйний сендвіч”. Позитивний факт або подія, сприятливі для суб’єкта впливу, обрамлюються спеціально підібраним попереднім і наступним негативним матеріалом і, таким чином, нівелюється позитивний ефект від факту чи події. “Цукровий сендвіч”. Негативний факт або подія, несприятливі для суб’єкта впливу, обрамлюються спеціально підібраним попереднім і наступним позитивним матеріалом і, таким чином, нівелюється негативний ефект від факту чи події.

Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість. Раніше фактчекінгом користувалися здебільшого журналісти для аналізу реплік політиків та громадських діячів. Зараз цей метод розслідування набув все більшого поширення і серед «простих смертних», тобто звичайних читачів, найчастіше коли виникає необхідність «чекнути» (перевірити) певну публікацію засобів масової інформації. Після фактчекінгу настає хвилююча мить – оголошення вердикту. Зазвичай це «правда», «напівправда» або «брехня».

Звичайно, кожну новину / публікацію ми не зможемо перевіряти. А тому нам треба знати маркери фейкових повідомлень (про це розповім у наступних публікаціях) та спеціалізовані українські фактчек-ресурси, які перевіряють інформацію для нас; найвідоміші:

• «Без брехні»

• VoxCheck

• «Chesno»

• «FactCheck»

З поняттям фактчекінгу я познайомився тільки навчаючись в університеті. Цей аспект медіаграмотності запропонувала нам викладачка з дисципліни “Медіакритика”. Не перший і точно не останній раз мені стане в пригоді досвід про медіадіяльність і про те, якими способами можна перевірити новину, що викликає сумніви.

 

0

Автор публікації

Офлайн 2 роки

journalistnumb1

0
Коментарі: 0Публікації: 7Реєстрація: 27-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю