Чи спроможна молодь вирішувати конфлікти ?
Ярослав Спутай
На засіданні Ради безпеки ООН 9 грудня 2015 року було прийнято резолюцію №2250 в якій було визнано що «молодь відіграє важливу та позитивну роль у підтримці та сприянні міжнародному миру та безпеці». Тож визнавши це в частині резолюції під назвою «Участь» Рада Безпеки закликала всіх членів ООН: Збільшити роль молодих людей в процесі прийняття рішень на всіх рівнях, від місцевого та регіонального до національного і міжнародного, що повинно допомогти у вирішенні конфліктів. При проведенні перемовин або укладенні мирних договорів, приймати до уваги думки молодих людей.
Що ж на словах ініціатива виглядає гарно і я можу погодитись, що залучення молодих людей може допомогти вирішувати конфлікти різних розмірів, але чи мають таку саму позицію країни які підтримали цю резолюцію та зробили її обов’язковою до виконання іншими членами ООН?
Пропоную проаналізувати саму Раду Безпеки. Дослідивши перелік сьогоднішніх представників, країни яких були за прийняття даної резолюції в 2015 році, можна побачити що вони вже давно не входять до категорії молодих людей, резолюція зазначає що молоддю вважають осіб від 18 до 29 років, а в кріслах представників країн підписантів лише декільком людям від 40 до 50 років, всі інші у віці від 50 до 70 років. Особливо мене здивував вік постійних членів Ради безпеки ООН, серед яких представниці США виповнилось 70 років! КНР 62 роки, РФ 60 роки, Велика Британія 61 і Франція представнику якої всього 59 років. Висновки тут робіть самі.
Я не хочу щоб читачі подумали ніби я зневажаю цих людей за їх вік, я чудово розумію що ці люди займають свої посади бо мають колосальний дипломатичний досвід, але тут питання досвід яких років? Часів холодної війни чи розпаду СРСР? Як його можна застосувати до сучасних реалій? Сучасні проблеми потребують сучасних рішень і єдині хто може їх запропонувати це молоде покоління якого в величезній машині ООН не так багато як хотілося би. Цю ситуацію можна вирішити компромісами, наприклад встановити граничний вік перебування на посаді для представників країн в діапазоні від 50 до 60 років, або створити додатковий дорадчий орган з молодих освічених людей, думка яких повинна бути взята до уваги постійним представником країни. Але варто додати, що робити будь які реформи в системи ООН пов’язані з молоддю, треба у зв’язці з загальною перебудовою системи ООН, інакше нічого не буде працювати.
Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
Автор публікації
