Що важливіше: якість чи оперативність?

Новини мають велике значення в житті суспільства. Потік інформації рухається в космічному темпі. Через це новини, які ми читаємо в ЗМІ, актуальні лише кілька годин після виходу. Така ситуація спровокувала появу двох понять: оперативність і грамотність. На перший погляд, вони видаються несумісними.

Поняття «оперативності» об’єктивно виходить на перший план у реаліях сучасної текстової журналістики. Здебільшого новинні сайти, регіональні чи всеукраїнські, тримаються завдяки переглядам. Від їхньої кількості залежить потік фінансових вливань. Через це журналістам того чи того сайту важливо першими висвітлити новину, аби забрати перегляди в опонентів і змусити покликатися на них, як на першоджерело.

В умовах «оперативності» частково втрачається грамотність публікацій. Дуже часто – це несуттєві мовні помилки. Приміром, пропущена або змінена літера в слові, неправильне стилістичне вживання прийменників (у-в, із-з, «по» з різними частинами мови). Інколи їх не помічаєш на загальному плані тексту. А що, як помилка вже більшого рівня, як от: неправильний синтаксис чи нелогічна побудова речень?

Немає медіа, де траплялися б тексти без помилок. Проблема не лише в оперативності подання інформації. Певною мірою це залежить від самих журналістів, частина з яких  погано вивчає правила української мови. ЗВО, що навчають журналістів, повинні зосереджувати максимум уваги на грамотності майбутніх спеціалістів. Оцінювати предмети, пов’язані з написанням та редагуванням текстів, потрібно відповідально. Найкращим варіантом стають практичні завдання, поєднані з теорією.

Було б чудово, якби викладачі давали частіше писати тексти студентам, а потім спільно редагували їх та показували наявні помилки на загал. За деякий час у старанних студентів виробиться навичка грамотно писати. Тоді, у майбутньому, медіа отримають грамотних спеціалістів. За таких умов одержимо оперативне написання з меншою кількістю помилок.

Отже, зараз оперативність, безсумнівно, головніша, бо від неї залежить зарплата журналістів і популярність видання. Однак не варто забувати про грамотність. Журналісти створюють мовну культуру країни, тому потрібно зважати на те, що ми подаємо читачам. Поки ж мовна культура українських ЗМІ далека від ідеалу.

Проєкт реалізується ГО «Ґендерний креативний простір» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Валентин Остапчук,

студент-журналіст Волинського національного

університету імені Лесі Українки