Як жіноча участь у прийнятті рішень змінює спільноти
Рівні громадянські права жінок і їхня активна участь у професійній та політичній сферах (уперше за останні кількадесят тисяч років людської цивілізації) є одним із соціальних переворотів, про який ми часто забуваємо. Позаяк саме зміна гендерної ролі жінок трансформує наше суспільство в цілому – на користь усіх. Логіку цих процесів спробуємо продемонструвати далі на прикладах економічної та політичної активності жінок.
Традиційні гендерні ролі чітко закріплюють зони дому та сім’ї, дитинства, догляду – за жінками, а публічної праці, заробітку, конкуренції й досягнень – за чоловіками. Іншими словами, чоловік – «здобувач», жінка – «берегиня дому». Згідно есенціалістської логіки, ці ролі є вродженими і природними, розглядаються як щось, що є суттю ідентичності (як колір шкіри чи волосся). Феміністська оптика розглядає гендерну роль як перформанс – тобто щось, що здійснюється – робиться – щоденно. Відтак «природна жіноча суть» виявляється щоденною множиною різних праць, які не помічає й мало цінує суспільство. Різні феміністичні тренінги пропонують похвилинно записувати час, витрачений на домашнє господарство чи догляд за собою, – результати добре демонструють, скільки всього робить жінка, поки «сидить удома». Відтак, погляд на працю з жіночої позиції змінює уявлення про працю як таку й навіть про час.
Міф про домогосподарку
Образи Берегині та Барбі, щасливої домогосподарки – не відповідають реальності українського суспільства. Українські жінки на рівні з чоловіками залучені до ринку праці. Згідно з даними Державного комітету статистики України (2013), приблизно 59% жінок і 71% чоловіків 15–70 років зайняті на ринку праці. Дводохідна сім’я – це реальність українського суспільства: обоє в домогосподарстві залучені до ринку праці, аби прогодувати сім’ю. Жінки, які працюють, – далеко не виняток, адже «сидіти» вдома мало хто може собі дозволити з економічної точки зору, заробітку лише чоловіка недостатньо. Чи бачите ви десь тут проблему? Аби пояснити її, давайте розглянемо детальніше, якою буває праця та як це стосується жінок.
Які ще наслідки має залучення жінок?
У жінок інші економічні стратегії, які пояснюються іншим досвідом, ніж у чоловіків. Як зазначалося, жінки змушені навчатися ефективно справлятися з подвійним навантаженням, економити час, адже в них мало ресурсу часу. Жінки більш орієнтовані на сталий розвиток, а не на миттєвий результат, адже знають, що перед ними неодноразово поставатимуть ті ж самі виклики.
Тому вважається, що слід мати хоча б 30% жінок у вищих органах влади. Це мінімальна кількість, аби зробити жінок видимими й надати їм можливість реалізувати свій соціально-політичний інтерес. Одна з можливостей це зробити – запровадити гендерні квоти, зокрема, на жіночу участь у правліннях. Наприклад, німецька компанія Deutsche Telekom у 2010 р. запровадила 35% квоту задля збільшення кількості жінок-менеджерок. Мета квотування – надати можливість талановитим працівницям реалізуватися у професійному житті. Адже 60% випускниць університетських програм зі сфери бізнесу – жінки, які повинні нарівні з чоловіками мати доступ до престижних посад.
Автор публікації
