Як керувати конфліктом
Відвідавши тренінг «Технології ефективної поведінки у конфлікті для молодих лідерів» (Київ, 25-28 вересня), я не тільки отримала нові знання та використовую їх, але й захотіла поділитися ними з іншими. Тож, хочу презентувати вам цікаву інформацію.
Метою нашого тренінгу було опанування навичками об’єктивного оцінювання конфліктів та ефективного виходу з конфлікту.
- Оцінка конфлікту
Існує три смислові підходи до оцінки конфлікту.
- Конфлікт є негативним
- Корисний і шкідливий конфлікт
- Конфлікт – це природний елемент існування і особливо розвитку будь-якої групи.
Подумайте, які асоціації про конфлікт вам приходять на думку? Імовірно, ці асоціації будуть здебільшого негативними. Однак на практиці ефективнішим є науковий підхід, який дозволяє формулювати не універсальні поради, однакові на всі випадки життя, а конкретні рекомендації для окремих ситуацій.
Варто знати, що будь-яка взаємодія людей може бути віднесена до одного з чотирьох її видів: (1) співпраці, (2) одностороннього конфлікту (коли одна сторона співпрацює, а інша конфліктує і легко виграє у цій боротьбі), (3) двостороннього конфлікту без правил (із намаганням зашкодити іншій стороні якнайбільше, що в підсумку є необхідним кожній стороні) та (4) двостороннього конфлікту за правилами (який ще називається конкуренцією).
2.Управління конфліктом
Управління конфліктом може виражатися у врегулюванні, завершенні, запобіганні, досягнення консенсусу, профілактиці, ослабленні, придушенні, відстроченні конфлікту тощо.
Управління конфліктами складається із :
- Діагностики (структура, розвиток, причина)
- Прогнозування
- Попередження
- Стимулювання
Розглянемо структуру конфлікту
- Об’єкт конфлікту – неподільний та обмежений у доступності ресур (це можуть бути матеріальні та інформаційні ресурси, права, права приймати рішення або обіймати посади).
- Предмет конфлікту – це об’єктивно існуюча або уявна проблема. Відчуття несправедливості від способу дефіцитного ресурсу.
- Готовність сторін до конфлікту, тобто усвідомлення (хибне чи правильне), небажання шукати шляхів виходу із конфлікту.
- Інцидент (подія, що безпосередньо поводує розгортання конфліктних дій)
3.Вирішення конфлікту
Існує п’ять стилів вирішення конфлікту, описані в рамках методу Томаса Кілмена. Система дозволяє створити для кожної людини свій власний стиль вирішення конфлікту. Стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається тою мірою, якою людина хоче задовольнити власні інтереси та інтереси іншої сторони.
- Конкуренція (змагання)
- Компроміс (дві сторони поступаються своїм інтересам, щоб задовольнити їх частково)
- Співпраця (прихід учасника конфлікту до такого варіанту взаємодії, який повністю задовольняє інтереси обох сторін)
- Уникнення (ухилення від вирішення)
- Пристосування (принесення у жертву своїх інтересів заради іншого)
Необхідно розуміти, вирішення конфлікту – процес тривалий, який вимагає від лідера великого терпіння та толерантності. У ході врегулювання конфлікту учасникам здебільшого доводиться пройти ряд фаз: від більш чи менш насильницьких дій із примушування суперника здатися до вирішення суперечностей шляхом обговорень. Ці фази наступні:
- Припинення насильницьких дій
- Встановлення діалогу
- Пошук рішення проблем шляхом переговорів
Ефективна методика у розумінні можливостей подолання конфлікту – це складання карти конфлікту. Картографія конфлікту включає три етапи:
- Визначити проблему
- З’ясувати головних учасників
- З’ясувати потреби й інтереси учасників
Очевидно, що вирішення певного конфлікту не усуне всі розбіжності між сторонами, незалежно від того, в якій сфері і наскільки серйозні ці відмінності. Тому ще більшої вагомості набуває здатність до опанування ситуації в різних умовах і особливостях протікання конфліктів та конфліктних ситуацій.