Як іграшки впливають на життя дітей

Дитячий світ є гендерно диференційованим від самого народження. Цей чіткий поділ спочатку здається доволі невинним, але з часом він дуже впливає на те, як діти сприймають себе, та що вони обирають і як поводяться у суспільстві. Гендерні стереотипи продовжують непомітно формувати суспільство, несвідомо пропагуючи токсичну маскулінність, що однаково шкодить як жінкам, так і чоловікам.

Але чому наша одержимість гендером має такий тривалий вплив на світ? Ще кілька століть тому вважалося абсолютним фактом, що жінки поступаються чоловікам інтелектом. Наука намагалася підтвердити це припущення, але останні численні дослідження категорично його розвінчали. І все ж наш світ залишається суворо поділеним на гендери.

Втім, якщо замислитися про те, як відбувається соціалізація малюків, це зовсім не дивно. Батьки й вихователі наче й не збираються по-різному ставитися до хлопчиків і дівчат, але насправді це роблять.

Починається все ще до народження дитини.

Вагітні, які знають стать свого майбутнього малюка, по-різному описують його рухи. Якщо це буде хлопчик, вони частіше називають поштовхи «енергійними» та «сильними». Проте коли стать невідома, різниці у відчуттях немає. З моменту, коли УЗД дозволило ідентифікувати біологічну стать, одним із перших запитань майбутніх батьків стало це — хлопчик чи дівчинка?

Коли стать дитини нам відома, ми підсвідомо починаємо по-різному говорити про хлопчиків і дівчат, навіть описуючи абсолютно однакову поведінку. Додайте сюди гендерно означені іграшки та одяг, а також риси характеру та захоплення приписані їм ще до появи на світ.

Ігри, в які грають діти, є надзвичайно важливою частиною їхнього розвитку. Саме через них формуються навички та інтереси. Кубики заохочують просторове мислення, ляльки — емоції та догляд.

Крім того, діти постійно вчаться у тих, хто їх оточує, з’ясовуючи, до якої категорії вони належать. Як тільки вони усвідомлюють свою стать, вони природно тяжітимуть до моделей поведінки, закріплених за нею.

Тож не дивно, що діти у дуже ранньому віці здатні визначити свою стать, до того ж батьки та друзі дарують їм відповідні іграшки.

Гендерні стереотипи підкріплюють не лише іграшки, а й те, як батьки говорять про особистість своїх дітей.

Мами і тати хлопчиків частіше підкреслюють енергійність свої синів і любов до активних ігор, тоді як батьки дівчат частіше роблять акцент на ніжність і слухняність.

Дослідження свідчать, що наші очікування, як правило, визначають те, як ми сприймаємо себе та інших. Під час експерименту батьки приписували гендерно нейтральним обличчям чоловічу стать, якщо обличчя виражало злість, і жіночу — якщо посміхалося.

Мами частіше переоцінюють фізичні здібності синів у порівнянні з дочками, попри те, що різниці до певного віку не існує. Таким чином, власні упередження людей впливають на їхніх дітей і посилюють стереотипи.

Намагаючись бути гендерно нейтральними, батьки можуть купувати своїм дочкам хлопчачий одяг та іграшки, але рідко буває навпаки. Це теж дає цікаве уявлення про те, як ми сприймаємо стать.

Чоловіки — це домінантна та могутня стать, а тому батьки свідомо чи несвідомо не заохочують інтерес хлопців до дівочих речей.

Однією з причин того, що гендерні стереотипи продовжують існувати, є постійні розмови про відмінності чоловічого й жіночого мозку.

Втім, більшість досліджень мозку на МРТ не виявили жодної різниці між чоловіками і жінками.

І навіть коли незначні відмінності існують, важко з’ясувати, чи не є вони наслідком культури або очікувань суспільства. Мозок дорослих неможливо чітко класифікувати на чоловічий і жіночий.

Тобто загалом ми більше схожі одне на одного, ніж відрізняємося. Одне дослідження також показало, що жінки поводилися так само агресивно, як і чоловіки, у відеоіграх, коли їм казали, що їхня стать не буде відома, і помітно менш агресивно, коли стать вказували.

Можливо тому, що від жінок зазвичай очікують менш агресивної та більш емпатичної поведінки.

Втім, коли дослідники вивчають фізіологічні реакції у ситуаціях, що викликають почуття, жінки та чоловіки насправді реагують однаково.

Коли наші діти починають вказувати на гендерні розбіжності, ми можемо поступово розвінчувати їх, пропонуючи їм протилежні приклади, наприклад, що дівчата також із задоволенням грають у футбол, а хлопці можуть мати довге волосся.

Ми можемо дарувати їм як хлопчачі, так і дівчачі іграшки незалежно від їхньої статі. Ми маємо дати їм якомога більше досвіду, який «суперечить лавині гендерних стереотипів».

Якщо ми не усвідомимо, що чоловіки й жінки більш схожі від народження, ніж відрізняються, й не будемо ставитись до своїх дітей відповідно, наш світ так і залишатиметься гендерно упередженим.

Змінити це геть непросто, але варто двічі подумати, перш ніж казати маленькому хлопчику, який він сміливий, а маленькій дівчинці — яка вона добра й охайна.

За матеріалами сайту http://novosti.kr.ua/2021/06/yak-igrashky-vplyvayut-na-zhyttya-ditej/

1

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

AnnaZa

24
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 18-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю