Поганий сон або як мені страшно спати
Після одного страшного для мене моменту з дитинства боюсь засинати одна. Потрібно або близьку людину під бік покласти, або іграшку м’яку притягнути. Інакше ж треба світло ввімкнути. Якщо ж ні, то все – сну як не бувало. Одного разу навіть сонний параліч прийшов до мене. Переляк був аби який. Спати ще тиждень не могла нормально. А нещодавно прокинулась від страшного крику. Сталося це ближче до ранку. В саме прикольне, що ніхто не кричав. Навіть ніхто не хропів. В засинаю взагалі з телефоном у руках. Відволікає і тягне до сну. В теперь надобраніч)
Нехай до вас у ві сні приходять поні та принцеси))