Безпека у неспокійні часи: цифрові виміри

Останній місяць літа минув надзвичайно швидко. Калейдоскоп подій та викликів, які необхідно долати пришвидшує наше життя неймовірно. А від 24 лютого кожен громадянин нашої держави гостро відчуває зруйнованість нашого відчуття безпеки. Широкомасштабний військовий наступ Росії зруйнував життя мільйонів українців. Та він доповнюється мільйонами повідомлень у віртуальному просторі, спрямованих на подальше руйнування нашого життя.

Неправдиві повідомлення заполонили віртуальний простір від соціальних мереж до, здавалося б, поважних видань. Чи потрапляли у вашу стрічку повідомлення про виплати тим, хто постраждав від війни? Про те, що необхідно перейти за лінком, щоб зареєструватися й отримати цю «допомогу»? Чи бачили Ви світлини відомих українських та європейських політиків поруч із світлинами відомих політичних «злочинців»? Чи … Цей перелік можна продовжувати досить довго.

Втамовуючи інформаційний голод  умовах війни, ми не завжди здатні критично сприймати інформацію, адже психологічний стрес та хвилювання знижують поріг нашої резистентності. Ми намагаємося якнайшвидше віднайти відповіді на питання: що відбулося за ніч? Чи вдалося зупинити ворога? Чи все гаразд з моїми рідними / друзями / знайомими? Перелік питань залежить від хвилювань кожного, однак переважна більшість із них стосуються війни, що триває. Ми турбуємося за долю рідної країни, ми переживаємо за рідних і близьких і від того часто некритично сприймаємо різноманітні повідомлення, що надходять до нас звідусіль. Чим і намагається скористатися ворог, для того, щоб посіяти паніку та страх, які допоможуть йому встановити контроль над нами й нашою державою.

Чи можна вберегтися від дезінформаційної зливи? Так. І у рамках проєкту «Мир у цифровий час» нагадуємо, що найперше правило: довіряти потрібно лише перевіреним – офіційним – інформаційним джерелам.

Друге: отримавши повідомлення, запитайте у себе: які почуття воно викликало у мене? Якщо повідомлення викликає надто сильну емоційну реакцію: від надпозитивної до дуже негативної, це означає, що ця інформація може бути неправдивою. Варто пам’ятати: заклики до емоцій, а не фактів – ознака дезінформації та фейків.

Третє: надто прості пояснення складних речей – це пропагандистський гачок, на який нас із Вами хочуть упіймати. Не витрачайте на це свій час і енергію  на інформаційний шлак на кшталт «біолабораторії» тощо: нині вони потрібні для іншого.

І наостанок: не реагуймо й не поширюймо неперевірену інформацію! Тим самим ми зберігаємо наш дім інформаційно захищеним і безпечним, а це надзвичайно важливо в умовах війни.

Наталія Нечаєва-Юрійчук

 

Джерело зображень: https://t.me/stop_fake_dp

 

0

Автор публікації

Офлайн 1 рік

drapak_anastasia

20
Коментарі: 0Публікації: 82Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю