Закону «Про медіа» бути!

Вадим Присяжний

Історія з ухваленням закону «Про медіа» триває понад 10 років. Законопроєкт «Про медіа» зареєстровали у Верховній Раді ще 27 грудня 2019 р., він мав стати комплексним документом, який замінив би кілька медійних законів. 19 травня 2020 р. парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання і лише 30 серпня 2022 р. ВР у першому читані ухвалила Закон «Про медіа» №2693-д.

Російська військова агресія та пов’язана з цим інформаційна-психологічна операція (ІПСО) підняли питання контролю над деякими засобами масової інформації, особливо це стосувалося онлайн-медіа, що перебували в сірій зоні. Існують також інші причини прийняття закону «Про медіа». Більшість публічних осіб наголошують, що прийняття закону «Про медіа» – це чітка вимога Єврокомісії, де в переліку 7 кроків, які є першочергові і без виконання яких Україна не може навіть розпочати фактично переговори про членство та вступ в Євросоюз.

Які ж норми вводить цей закон? По-перше, він врегульовує медіа які раніше перебували в сірій зоні або ті, що частково регламентувалися. Це, наприклад, платформи спільного доступу до відео, онлайн-медіа, аудіовізуальні послуги на замовлення. По-друге, він впроваджує певні загальні принципи для роботи всіх суб’єктів медіа. Вони, в свою чергу, забезпечують їх фінансову прозорість та розрізняють підстави для відповідальності. По-третє, виокремлює окремий розділ обмежень пов’язаних зі збройною агресією. Загалом цей закон уніфікує законодавство у сфері медіа в єдиний структурований документ.

У цього нормативно-правового акту є свої критики. Деякі журналісти та громадські організації негативно ставляться до розширення повноважень Національної ради з питань телебачення та радіомовлення (Нацради). Також критикується розмитість деяких понять і положень. Це стосується можливості Нацради блокувати YouTube чи Instagram-канали та Facebook-сторінки (як суб’єктів медіа), штрафувати деяких суб’єктів у сфері медіа без суду тощо.  До цього додається те, що по половині її складу призначають Верховна Рада і Президент України. Останнє не змінити, оскільки це прописано Конституцією.

Деякі суспільні діячі зазначають про відсутність «білих списків» артистів, оскільки приватним компаніям дуже складно встановити громадянство потенційних російських виконавців.

Отже, хоча закон «Про медіа» процедурно не досконалий, однак він виконує вимоги від Європейської комісії та систематизує чинне українське законодавство. При цьому врегульовуються також онлайн-медіа, однак при цьому необхідно забезпечити прозорість Нацради та захистити контент-мейкерів від цензури.

Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

0

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Vadim

9
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 16-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю