Мова ворожнечі: чи треба вона нам у 2024 році?
Цікаво, чи багато серед моїх читачів знають, що таке “мова ворожнечі”? Якщо ви чули, щось знаєте або взагалі не маєте уявлення, що це, влаштовуйтеся зручніше і читайте. Адже сьогодні ми поговоримо про таке поняття, як мова ворожнечі (або hate speech) і чому її не можна розповсюджувати в засобах масової інформації.
Попри поширеність цього терміну у світі, загального визначення «мови ворожнечі» все ще немає. Хоча Комітет міністрів Ради Європи все-таки пояснює нам, що під цим поняттям ми маємо розуміти всі види висловлювань, котрі поширюють, розпалюють, підтримують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю.
Тобто мова ворожнечі або мова ненависті – це будь-які висловлювання, що принижують чи дискримінують людину або групу осіб за певною ознакою.
Хто ж є об’єктом цієї агресії? Будь-хто, кого люди пов’язують з поняттям «інший»: інша раса, орієнтація, етнічна належність, меншина, релігія тощо.🙊
Медіаекспертка Інституту масової інформації та членкиня Комісії з журналістської етики Ірина Земляна говорить, що існує три типи мови ворожнечі: слабка, середня та жорстка.
Слабка виникає, коли когось згадують в образливому контексті або створюють негативний імідж певній групі осіб.
Середня – коли виправдовують насильство чи дискримінацію.
А жорстка – це прямий чи завуальований заклик до насильства чи дискримінації.
Інформаційно-аналітичний центр «Сова» також розробив класифікацію мови ворожнечі, в якій поділив її на 14 видів. Сюди входять і завуальовані, і прямі заклики до насильства, і підбурювання до дискримінації, і виправдання випадків насильства, і заперечення громадянства інших людей тощо.
У науці існує термін «піраміда ненависті», яка пояснює, як народжується мова ворожнечі.
Піраміда має такий вигляд:
💣 Починається все з упередженого ставлення до когось (воно проявляється в стереотипах, суб’єктивності, засудженнях).
💣 На основі цих упереджень формуються дії (це можуть бути жарти, насмішки або соціальна ізоляція).
💣 Дії спричиняють дискримінацію, це третя сходинка піраміди.
💣 Після дискримінації з’являється жорстокість.
💣 А жорстокість не може привести до чогось хорошого і світлого, бо її наслідком є геноцид.
Усе це є проявом мови ворожнечі, адже вона є одним із збудників інформаційної війни та агресії.
(Зображення взято із сайту https://lysty.net.ua/stereotypes/)
Оскільки в нашому законодавстві немає вислову «мова ворожнечі», то і покарання за неї немає. Але… Добре, що є це «але». У Кримінальному кодексі України та законах, які, власне, стосуються медіа, є таке поняття «розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі». І відповідно до нього, покарання за це – п’ять років обмеження волі.
Та, крім Кримінального кодексу, в Україні ще працює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. От вона якраз і перевіряє ЗМІ. І, якщо в ефірі мовник розпалює ворожнечу, він сплачує штраф до 25% від ліцензійного збору, звісно, розмір штрафу залежить від обсягу мовлення.
Тож, дорогі мої читачі, мова ворожнечі не є мовою об’єктивного подання фактів, оскільки вона не віддзеркалює об’єктивну ситуацію. Вона може призводити до трагічних наслідків. Адже жодні клікбейти та перегляди не варті дискримінації людини. І не забувайте: бережіть себе та поважайте інших!💚
Автор публікації
