Потреба у діалозі.  Потреби діалогу як процесу. Частина 3.

Коли ми усвідомили потреби і можливості сторін у діалозі, варто звернути увагу на потреби самого діалогу як процесу. Що є важливим, аби використати діалог для порозуміння чи примирення? Які існують умови для діалогу та які його можливості? На що варто звертати увагу у діалозі, аби він відбувся? Який вплив може мати діалог та на які його наслідки ми можемо очікувати? Можливості для діалогу та можливості діалогу. Очікування наслідків або для чого діалог? Коли ми ініціюємо діалог, маємо усвідомлювати умови та можливості для його проведення.

Перша умова: чи будуть представлені різні точки зору в майбутньому діалозі? Діалог можливий тільки при різноманітності досвіду і точок зору його учасників. Особливо необхідно звернути увагу на те, наскільки безпечно буде людям з певною точкою зору або тим, які знаходяться в певній ситуації, взяти участь у діалозі. Можливо варто обирати  нейтральну територію, де сторони антагоністи можуть бути в безпеці. Були приклади діалогів на тему війни в Україні 2014 року, коли для людей з проросійськими й проукраїнськими поглядами організовували діалог в Стамбулі. Але , здається це не вирішувало проблеми, бо діалоги – це не окремий випадок, це серйозні й довготривалі процеси на різних рівнях.

Друга умова: збалансованість сил між потенційними учасниками діалогу. Варто звертати увагу і забезпечувати кількісний баланс представників різних точок зору. У разі, коли представників однієї точки зору значно більше, ніж іншої, шанси на діалог зменшуються. Якщо так стається, то варто думати над додатковою підтримкою для меншості, аби забезпечити, щоб її голос почули. Для цього, можливо, варто надати їм більше простору і часу, але стежити за збереженням нейтрального сприйняття й довіри до фасилітатора. Важливим є те, які відносини склалися між різними учасниками діалогу. У разі, коли одна зі сторін діалогу сприймається як авторитетніша чи впливовіша (це може бути пов’язано з рівнем освіти, займаною посадою, соціальним становищем, віком і т.і.) здатність до діалогу зменшується. Тому варто заздалегідь продумати, яким способом «зміцнити позиції» менш авторитетних чи впливових учасників процесу: запросити на зустріч разом з їх представниками, продумати дизайн, що забезпечує рівне право голосу всім учасникам і т.і. Ризиком в цій ситуації є «згладжування» конфлікту, коли діалог не сприяє появі справедливого рішення і порозуміння, а лише створює ілюзію «прислуховування до думки», зберігає авторитет і вплив.

Третя умова – терміновість прийняття рішення. Зазвичай більше шансів на успішний діалог у ситуації, коли немає потреби в терміновому ухваленні рішення. Діалог створює умови для узгоджених дій, однак тиск часу зменшує здатність учасників вивчати ситуацію в дусі діалогу. У діалозі важливим є процес і стосунки, які відновлюються, з’являються у цьому процесі, навіть якщо не буде швидкого результату, сам діалог може мати цінність. Фактор часу впливає на діалог пропорційно – чим менше часу, тим ризикованіші (короткотриваліші чи менш помітні) результати. Коли ми плануємо чи вже готуємо діалог, варто подумати про образ майбутнього. Чого ми хочемо досягнути діалогом? Чиї потреби задовольнити? Як ми дізнаємося, що це сталося? На цьому етапі варто шукати відповіді на питання: Чи всі зацікавлені «гравці» залучені? Чи мають учасники повноваження? Як ми про це дізнаємося? На кого і як впливає ситуація, яку передбачається обговорити за допомогою діалогу? На кого і як може вплинути рішення, до якого потенційні учасники діалогу сподіваються прийти? Чи є хтось, хто невдоволений прийнятим рішенням та зможе заблокувати його втілення в життя? Тільки присутність всіх зацікавлених сторін зможе забезпечити стійке рішення для реалізації. У разі неможливості присутності ключових людей діалог не матиме сенсу. Чи запрошені на діалог представники дискримінованих груп: люди з інвалідністю, представники національних або релігійних меншин, жінки, матері-одиначки, пенсіонери, ВПО і т.і.? Часто дискримінація знаходиться в «сліпій зоні» замовників або організаторів діалогу і без гендерної чутливості й чутливості до дискримінації дизайнера і «ведучого» діалог теж може стати заходом без включення цілого спектру членів громади з прийняття рішення. Коли ми розпочинаємо діалог, ми розраховуємо на результат. На етапі планування пробуємо побачити його, змоделювавши відповіді на питання: Як вплине проведений діалог на загальну ситуацію в громаді? Що станеться гарного? Який найгірший варіант? Чи можливо, що діалог призведе до посилення однієї групи в громаді? Якщо так, то яка це група? Як це потенційно може вплинути на становище інших груп? Чи існують політичні ризики вирішенняневирішення розбіжностей? Завжди слід дивитися на ширший контекст, в якому планується провести діалог. Якщо діалог «замовлений» для поліпшення відносин або вирішення конфлікту між кількома групами, то є ризик того, що зміцнивши ці групи або створивши на їх базі одну групу, тим самим можна зміцнити сили цієї групи, що в майбутньому може призвести до дисбалансу влади в громаді, проявів дискримінації або насильства.

Конфлікт – невіддільна частина нашого життя. Природно, що він створює відчуття розділеності та протистояння між людьми, що бачать питання по-різному. Але також конфлікт наділений енергією, яку можна використати на якісні зміни в стосунках, на трансформацію відносин. Діалог є підходом, що створює можливості для такої трансформації та розширення кола людей, яких ми розуміємо та поважаємо. Важливо, аби ми всі усвідомлювали можливості порозуміння з іншими через діалог, дозволяли та знаходили місце для трансформацій стосунків між людьми

Курс «Як ефективно спланувати та провести важливий діалог» Розумійте інших легко і нехай співрозмовники завжди правильно розуміють Вас! Модуль 2 «Менеджмент діалогу» © ОБСЄ, О.Овчаренко, 2017

0

Автор публікації

Офлайн 1 рік

gulyewa.78@ukr.net

1
Коментарі: 0Публікації: 36Реєстрація: 16-12-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю