Протидія соціальній поляризації в Україні
Після початку повномасштабної війни українці згуртувались, допомагали одне одному, підтримували незнайомих людей, відкривали двері для тих, хто втратив усе. Але з часом втома, біль і нерівний досвід почали даватися взнаки. У суспільстві з’явилися напруження, образи, взаємне нерозуміння. Саме так починається соціальна поляризація.
Це коли в суспільстві з’являється розділення: «ми» і «вони». Коли знецінюється чийсь досвід, виникає недовіра чи образа. Наприклад, внутрішньо переміщені особи можуть стикатися з упередженим ставленням у громадах. Або навпаки — місцеві мешканці почуваються забутими. Такі речі не завжди говорять вголос, але вони впливають на атмосферу в суспільстві.
Щоб цього уникнути, важливо пам’ятати прості речі: кожна історія важлива. Усі по-різному проживають втрату, страх і невизначеність. Спільність не в тому, щоб усі були однаковими, а в тому, щоб лишалися поруч.
Єдність — це не відсутність відмінностей. Це бажання залишатися разом, слухати, розуміти й підтримувати. Ми всі різні, але ми всі — частина одного суспільства. І зараз, як ніколи, важливо не розходитися по різні боки, а триматися разом.
Цей проєкт виконується ГО «Центр гендерної освіти» у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

