Чому я став соціальним працівником
В дитинстві я мріяв стати лікарем, щоб надавати допомогу людям, рятувати життя. У підлітковому віці дуже подобалася професія психолога. Хотілося надавати психологічну допомогу підліткам, які є одинокими, замкнутими, роздратованими. У 11 класі до нашої школи приходили викладачі з інституту проводити профорієнтаційну роботу. Мені сподобалася розповідь про професію соціального працівника. Я почав більше дізнаватися про діяльність соціальних працівників через мережу Інтернет, від працівників соціальних служб. Потім подав документи до інституту на спеціальність соціальну роботу.
Мене привабила ця спеціальність тим, що я мріяв допомагати людям, а соціальний працівник допомагає тим, хто потребує допомоги: психологічної, соціальної, матеріальної, консультативної. Все це навчають викладачі кафедри соціальної роботи. Навчатися дуже цікаво, бо викладачі кафедри прагнуть поряд з теоретичним матеріалом проводити практичні: тренінги, рольові ігри, інтерактивні заняття. Всі матеріали по підготовці до семінарських та практичних занять можна знайти в інститутській бібліотеці. Навчальний заклад багато має періодичних видань.
Для мене є цінним те, що в моєму інституті дають можливість розвиватися творчо, реалізовувати творчий потенціал кожного студента. При кафедрі соціальної роботи працює волонтерський загін «Сова», де студенти мають можливість розвивати професійні навички майбутніх соціальних працівників.