ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЬСТВА
Катерина САХАРОВА – доцентка кафедри психології Дніпровського гуманітарного університету, докторка психології, голова Ради молодих вчених
У вересні 2018 р. на сайті Президента України з’явилась петиція №22/046720-еп «Заборонити психологічне насильство (булінг, мобінг, сталкінг, психологічні маніпуляції)», подана Юлією Іщенко. І хоча вона набрала лише 187 голосів з 25000 необхідних, з проблемою психологічного насильства кожен з нас стикався у своєму житті – у школі, на роботі, в сім’ї.
Стаття 28 Конституції України визначає, що «Кожен має право на повагу
до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи
покаранню».
Попри тому, що Уряд застосовує низку профілактичних заходів, Україна на сьогодні опинилась у першій десятці розвинутих країн щодо розповсюдження булінгу серед підлітків віком 11-15 років.
Визначення булінгу серед школярів підліткового віку як варіанту конфліктної деструктивної взаємодії в малій групі, при якій кривдником щодо жертви, нездатною себе захистити, здійснюються тривалі повторювані насильницькі дії, спрямовані на заподіяння шкоди жертві і підвищення або збереження статусу кривдника в групі, дозволяє виявити в ньому не тільки поведінкові, а й соціально-психологічні риси.
Аналіз виділеної в науці сукупності факторів виникнення булінгу (індивідуально-психологічних (агресивна, віктимна, конформна поведінка) і соціально-психологічних (негативні емоційні відносини підлітків, наявність неформального лідера з високим рівнем агресивності) показав, що при їх визначенні не враховувався вплив рівня розвитку групи і спрямованості її діяльності. Розгляд булінгу з позиції стратометричної концепції колективу дозволив доповнити вже відомі чинники виникнення булінгу такими груповими факторами як відсутність або антисоціальний зміст групової діяльності, низький рівень розвитку групи.
Виявлений механізм профілактики булінгу – діяльнісне опосередкування передбачає детермінацію поведінки і міжособистісних взаємодій членів групи змістом, цілями та завданнями групової діяльності. Здійснення групою просоціальної колективної діяльності дозволяє у її членів сформувати позитивні моральні ціннісні орієнтації, адекватну самооцінку, вміння конструктивної взаємодії та ін., а також організувати співпрацю членів колективу задля досягнення спільної мети, що дозволяє виключити появу в такій групі індивідуальних і групових факторів виникнення булінгу.
Автор публікації
