5 найбільш приголомшливих ретросвітлин про дискримінацію

Базовою характеристикою пресфотографії є «документальність»: зображення реальності, без будь-яких фактичних змін під час зйомки та після – із застосуванням сучасних цифрових додатків, що може фальсифікувати або спотворювати суть зображуваного. Фотожурналістика прямо апелює до документальності: максимально об’єктивне відтворення дійсності, протокольно точна інформація про подію, фіксація факту, гранична достовірність його відображення.  Крім того, фотограф не повинен втручатися в хід події, моделювати ситуації, створювати постановочні фотографії. Суб’єктивна позиція автора проявляється у його техніці, методиці зйомки. Художність зображенню може надаватися за допомогою виражально-зображальних засобів фотозйомки, але перетинаючи цю тонку межу, фотограф претендує на створення ілюстративної (а не документальної) журналістської фотографії.

В архівах збереглися світлини, які можуть шокувати сучасного глядача, але в певний момент історії людства окремі дискримінаційні явища дійсності були нормою.

  1. Гендерна дискримінація. Якщо ви думаєте, що жінка мала рівні права з чоловіками завжди, то ви помиляєтесь. До початку ХХ ст. жінки не мали права голосу на виборах, а на початку ХХІ ст. в деяких країнах дівчатам заборонено навчатися в школах (наприклад, Афганістан; Катар – лише за згодою чоловіка, батька або опікуна).

  1. Расова дискримінація. Всі знають із підручників історії трагічні випадки расової дискримінації, зокрема негрів; знають про відміну рабства, про скасування панщини, про сучасні заборони торгівлі людьми. Втім, порушення прав людини на свободу пересування, обмеження волі та расова дискримінація – все це зафіксовано на знімках про людські зоопарки, які існували в Європі до середини ХХ ст.

Людський зоопарк (Бельгія, 1958 р.)

  1. Етнічна дискримінація. Випадки ксенофобії, антисемітизму (як крайні ступені ненависті до людей певних націй, етносів і народностей) зафіксовані в документалістиці різних епох. Найбільш відомі – фотографії голодомору в Україні (геноцид українців) та Голокосту (геноцид євреїв).
Голодні діти (Бердянськ, 1922 р.)

Голодні діти (Бердянськ, 1922 р.)

Жертви голоду (Харків, 1933 р.)

Жертви голоду (Харків, 1933 р.)

Людські останки в крематорії концтабору Штутгоф (Польща, 1945 р.)

Людські останки в крематорії фашистського концтабору Штутгоф (Польща, 1945 р.)

Права людини – це не те, що дається від природи; це те, що виборюється, здобувається в боротьбі; вимірюється життями тисяч (подекуди – мільйонів!) людей. Історія розвитку людства містить сторінки багатьох трагедій, і після Другої світової війни з’явився заклик «нікОли знову!». На жаль, у ХХІ столітті з’явилась нова кривава сторінка: терористична диктатура росії вкотре чинить злочини проти людяності, знову геноцид українців. Фотографи збирають не лише доказову базу злочинних дій росії, але й формують документальні свідчення про сучасний період.

У світової спільноти нарешті з’являється усвідомлення: непокаране зло – повернеться з новою силою. Надзвичайно важливим є засудження дій Леніна, Сталіна і його сатрапів (зокрема й катів та вбивць із ГУЛАГів), путіна… Нарешті людство усвідомлює, що толерувати мародерство, гвалтування, катування, вбивста – це співучасть у злочинах. Правозахисники та журналісти України сьогодні роблять усе можливе, щоб зібрати докази згаданих злочинів.

0

Автор публікації

Офлайн 1 день

Galyna M

5
Коментарі: 0Публікації: 15Реєстрація: 15-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю