Чи ефективно діють санкції проти держави-агресора?
Тамара Мишаста
Чи ефективні санкції проти росії? Безперечно так.
Санкції, які ЄС застосував проти росії після 24 лютого, болюче б’ють по інтересах путіна, його найближчого оточення, а російська економіка скачується в прірву.
З моменту повномасштабного вторгнення ЄС ухвалив сім пакетів санкцій проти росії через те, що вона свідомо порушила міжнародне право.
Однією з провідних санкцій, що були ухвалені, є зниження на 90% до кінця 2022 року закупівель ЄС російської нафти, що позбавить москву певного прибутку. Можливо, путін вважав, що Європа не насмілиться ввести санкції через свою енергетичну залежність від рф. Але потрібно зазначити, що росія вже знайшла спосіб обійти санкції по експорту нафти з участі Єгипту, та доставила до його 700 тисяч барелів нафти.
Також, важливе значення для росії має експорт сировини. Таким чином, експортуючи необроблену сировину, росія змушена імпортувати багато високовартісної продукції, яку вона не виробляє. 45% усіх передових технологій, які використовує росія, складає те, що вона отримала у Європі, від США – на 21%, в той час, як від Китаю – лише на 11%. Санкції обмежують доступ до цих технологій.
В результаті введення санкцій, 27 червня росія зазнала дефолту. Вона мала розрахуватися з зовнішнім боргом (100 млн доларів), проте через накладені обмеження гроші на рахунки кредиторів не дійшли.
Росія реагує на обмеження у своєму стилі: запевняє, що це тільки укріпить її економіку та зробить країну сильнішою. Але спостерігаючи за пересічними росіянами в соцмережах можу сказати, що більшість з них не можуть уявити свого життя без таких найвідоміших іноземних брендів як McDonalds, ZARA, IKEA тощо. Інша частина озброїлась наративом «самі всьо сможем» і нашвидкоруч пропонує вітчизняні альтернативи.
І хоч би які там виходи не знаходила росія з даної ситуації, це їй не допоможе. Адже українські дипломати й представники держав-партнерів роблять усе, щоб санкції з кожним разом посилювалися.
Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
Автор публікації
