Актуальні аспекти практики ЄСПЛ у справах щодо захисту права власності
Ян РЯСНЯНСЬКИЙ – здобувач освіти другого освітнього (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності “Право” Дніпровського гуманітарного університету.
На сьогодні існує значна практика Суду щодо справ із захисту права власності, закріпленого у ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Суд уповноважений розглядати питання щодо тлумачення та застосування Конвенції та протоколів до неї лише за умови, що були вичерпані усі засоби національного правового захисту. У практиці розгляду цієї категорії справ Суд неодноразово розглядав скарги у зв’язку із експропріацією / націоналізацією майна, а також коли таке позбавлення майна було визнано національними судами.
Одним із яскравих прикладів такої категорії справ є справа Спорронга і Льоннрота проти Швеції за заявами № 7151/75 і № 7152/75 відповідно. Розглянувши справу, Суд дійшов висновку, що обмеження, неправомірно накладені державою на майно заявників, а саме – заборони на будівництво та дозволи на експропріацію маєтків, фактично перетворили права власників на відкличні та такі, що можуть бути скасовані. Суд визнав пряме порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, призначивши компенсацію заявникам у своєму рішенні від 18.12.1984 р.
Проаналізувавши наведені вище справи та рішення Європейського суду з прав людини за відповідними скаргами про порушення права власності за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, доходимо висновку про те, що державам-членам Ради Європи бракує єдиного розуміння та застосування норм національних законодавств у галузі цивільного обігу власності, а також узгодженості правових норм щодо переходу права власності, зокрема на нерухомість і землю. Оскільки правотворчість та правозастосування є прерогативою національних органів, спосіб реалізації права власності та його захист повинен за своїми юридичними наслідками бути сумісним з положеннями та принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та протоколів до неї.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадськими організаціями “Гендерний клуб Дніпро” та “Фундація прав людини” та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
#PeaceInDigitalEra #МируЦифровийЧас #ФундаціяПравЛюдини #HumanRightsFoundation
Автор публікації
