Вплив музики на життя сучасної молоді
Як представниця цієї вікової групи, скажу чесно, що і в нашому житті стресу вистачає, що б там не говорили люди за тридцять, сорок і далі. Тільки от наші проблеми помічати не хочуть, а коли ми самі починаємо звертати на це увагу, то нам радять не вигадувати, зайнятися ділом, відкласти телефон або піти помити посуд чи підлогу. І дійсно, як це я сама не здогадалася, що, коли мені не хочеться навіть рухатися протягом днів, іноді тижнів, то це просто лінь і все від телефону, а чудодійний брудний посуд мене швидко вилікує.
Можна й далі не помічати ненормальний стан дітей у школах, університетах, звісно, але хто потім після ще одного самогубства зізнається, що це не була просто лінь або вигадка. Хто скаже щось, окрім «дивно, такий тихий був, спокійний, ні з ким не спілкувався…»? Звісно, що ніхто. Від цього вже навіть не боляче, просто дедалі більше страшно. За себе, за друзів, за всіх людей з дуже широкою посмішкою чи дуже пустими очима…
Та одночасно з цією проблемою існує інша. Занадто багато любові до якось співака чи співачки. Іноді групи, репера тощо. Цього доросле покоління також в більшості випадків не розуміє. Бо як можна так любити незрозумілу людину, яка по сцені туди-сюди носиться. І хіба це музика?
Неважливо насправді, хто цю музику пише чи виконує. І навіть як виконує. Важливо те, що для когось вона єдина ниточка, щоб триматися. Зараз музика, її тексти, мелодії. Прості вони чи складні, популярні чи ні – рятують. І для кожного цей порятунок виглядає по-своєму. Хтось ставить гучність в навушниках на максимум, коли перші акорди гітари обіцяють чудовий інді-рок, а дехто відключається від блютус-колонки, коли починається мотив давно не популярної поп-пісні.
Критичною точкою може стати будь-що. Ручка впала зі столу чи репліка від людини, яка тебе навіть не стосується і вже сльози. І добре, якщо сльози. Погано, коли їх немає. Страшно, коли їх немає, бо тримати в собі не є виходом. Не змогти заплакати страшніше, ніж невиконане завдання чи пропущений дедлайн. Ні освіта, ні кохання не можуть бути важливішими за ваше здоров’я. Насамперед, ментальне.