Діти, війна, батьки. Частина ІІ. Цінність розмови.
Чому дітям важливо мати когось, з ким вони можуть поговорити? Батькам краще оберігати дітей чи відкрито обговорювати з ними речі? Які є недоліки у спробі створити домашнє середовище, де діти не бояться вільно висловлювати свої болючі емоції?
Переваги розмови можуть включати такі пункти:
- емоції виходять назовні;
- батьки краще розуміють дитину;
- знімає напругу у батьків і дитини;
- покращує самопочуття дитини;
- легше відпускати спогади;
- дитина може почати віддалятися від болючих спогадів;
- об’єктивна оцінка страху;
- діти не закорковують емоції в собі;
- дітям можна допомогти, якщо прислухатися до їхніх проблем;
- дитина може по-іншому глянути на деякі речі;
- дитина зрозуміє, що її відчуття природні і вона не божеволіє.
Переконайтеся, що розумієте різницю між створенням середовища, де діти відчувають, що можуть вільно висловлювати емоції за власного бажання і перед тими, кому довіряють; і примушуванням дітей говорити про складні речі. Цю вправу також можна виконувати з фокусом на самих батьків. Чи допомагають їм розмови? Кому вони довіряють? Що вони відчувають після розмови з другом чи партнером? Що робить друг або партнер, щоб надати емоційну підтримку?
Що характеризує хорошого слухача? Що робить цю людину хорошим слухачем?
Вона може:
- бути співчутливою;
- бути чуйною;
- виявляти тепло й турботу;
- ставитися до речей серйозно;
- не применшувати проблем;
- пропонувати поради;
- просто давати вам виговоритися, не казати, що все буде добре.
Чим відрізняється слухання дітей?
- їм потрібно більше часу для самовираження;
- потребують допомоги, щоб підібрати способи чи слова для висловлення думок;
- їм потрібно пояснювати деякі речі;
- часто повертаються з тими самими питаннями чи переживаннями;
- запам’ятовують ідіосинкратичні речі.
Як ми можемо показати, що слухаємо дитину?
- тембр голосу;
- вираз обличчя;
- прийняття відчуттів («це, мабуть, було дуже страшно», «ти розповідаєш мені справді сумні речі»);
- постановка питань;
- встановлення особливого часу для розмов, ігор або простих посиденьок у колі сім’ї.