Колись я буду щасливим, але не сьогодні

Синдром відкладеного життя не є медичним діагнозом. Це життєвий сценарій, за яким людина перебуває в ілюзії, що зараз вона начебто не живе, а просто чекає певних обставин. Ось дочекається – і тоді вже почнеться справжнє життя. Ніби можна таймер особистого життєвого часу поставити на паузу. Але це так не працює: наші дні плинуть, чим би вони не були наповнені.

Термін упровадив у 1997 році вчений В. П. Серкін, який досліджував поведінкові й психологічні особливості жителів Півночі. Люди, які жили в важких природних умовах, мали тунельний погляд на життя, зосереджений тільки на одній меті – заробити гроші й поїхати на Південь, ось тоді почнеться життя.
Чому ж виникає цей синдром?

Дуже часто причини такої поведінки криються в нашому дитинстві.

Дитина, що отримувала винагороду від батьків тільки після виконаної роботи, має схильність до синдрому відкладеного життя, коли виросте.

Тобто, дорослі люди через важке дитинство втрачають здатність отримувати задоволення просто так.

Якщо ви розумієте, що маєте схильність до синдрому відкладеного життя, запитайте себе: “Чи хочу я віддати ворогу своє життя? Якщо ні, то не відкладайте на потім те, що можна зробити зараз. Вирушайте в походи, відвідуйте нові місця, не уникайте знайомств з новими людьми. Сходіть в кіно чи театр. Стрибніть із парашутом. Зателефонуйте, нарешті, старому другу. Почніть відвідувати секцію рукопашного бою або бальних танців. Почніть читати книгу, на яку ніколи не мали часу!

Життя це захоплююча подорож з незмінним результатом. Так може, варто її прожити, а не пропустити повз себе?

0

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

maryna

0
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 09-09-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю