Міфи та критика критичного мислення
Міфи про критичне мислення:
1) Критичне мислення не потребує знань.
Саме навпаки. Критичне мислення вимагає знання предмета, інакше ви просто будете помилятися, наступати на ті ж граблі й самі заженете себе в пастку.
Критичне мислення вимагає знань, як мінімум, у тій галузі, на яку спрямована ваша критика.
2) Критичне мислення – це просто.
Насправді, це не так. Вміння щиро та об’єктивно поставити свої переконання під сумнів є важким завданням. Так як вам хочеться залишитися при своїй комфортній думці, яка допомогла колись подолати ваш когнітивний дисонанс.
3) Критичне мислення – це нахабство та невихованість.
Критичне мислення – це насамперед та здатність, яка потрібна нам самим. Наприклад, якщо якийсь учень перебиває вчителя, починає сперечатися – це невихованість, марнославство і будь-що, але не критичне мислення. Адже можна після заняття підійти до вчителя та обговорити всі свої претензії особисто.
Також критичне мислення можна розглянути критично. Важливо розуміти, що воно має використовуватися далеко не завжди. Воно знищує творчість. Наприклад, у мозковому штурмі є правило «ніякої оцінки та критики під час процесу».
Критичне мислення також може псувати комунікації та стосунки, тому що не всі сприймають критику як користь для себе. Коли ви хочете покритикувати когось у благих цілях, то обов’язково уточніть, чи потрібно це самій людині.
А також критичне мислення не потрібне в деяких емоційних аспектах життя, завдяки яким воно стає яскравим і насиченим.
Критичне мислення – це важливе вміння і навіть навичка, яка у потрібний момент допомагає зрозуміти вам, що будь-хто може помилятися, у тому числі й ви. І дуже важливо використовувати його в потрібні моменти, не забуваючи про творчість, емоційні аспекти та банальні правила ввічливості для взаємодії з іншими людьми.
Автор публікації
