Рівні права. Рівні можливості

Є  одвічна проблема, яка на перший погляд здається зовсім простою і водночас дуже складною, але важливою.  Гендерна, або статева, рівність – це підхід, в основі якого рівні права для представників різних статей, тобто для чоловіків та жінок.

Правильна взаємодія чоловіка й жінки гармонізує внутрішній простір кожного з них, простір їхньої родини і, зрештою, суспільства. Правильна взаємодія чоловіка й жінки робить їх рівними у своїх прагненнях, можливостях, уподобаннях.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» (вступив у дію з 1 січня 2006 р.) (Розділ 1, ст. 1), гендерна рівність трактується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Одна з найбільших методологічних помилок – трактування гендерного підходу як такого, що ототожнюється зі статево-рольовим: кожній статі відповідає «своя» роль, яку повинні виконувати чоловік або жінка.

Відомим словам Зігмунда Фрейда «Анатомія – це доля» пропонується
альтернативний вислів французької філософині Сімони де Бовуар із праці «Друга стать»: «Жінкою не народжуються – жінкою стають».

Подібне можна сказати і про чоловіків. Адже ми приходимо у світ, де вже існують певні очікування від наших ролей та сценаріїв поведінки; у процесі виховання або соціалізації ми навчаємося «правильним» ролям, які відповідають традиційним уявленням про маскулінність і фемінність.

Наприклад, стать чи гендер (різний підхід чи оцінка людини, її сприйняття в залежності від статі)?

1.У чоловіків ростуть борода і вуса, а у жінок – ні (стать).

2.У багатьох країнах жінкам платять менше, ніж чоловікам, за однакову роботу (гендер).

3.Раніше жінки носили тільки спідниці, а тепер часто – штани (гендер).

4.Жінки народжують дітей, а чоловіки – ні (стать).

Від самого народження дитину виховують відповідно до її статі. Батьки з пелюшок розробляють концепцію «хлопчик або дівчинка», купуючи одяг рожевого або блакитного кольору, відповідні іграшки для дівчаток: лялечки, візочок для лялечки, посуд; і для хлопчиків: машинки, пістолети, літачки. Далі в школі на уроках праці дівчатка шиють, хлопчики майструють на верстатах. Отже, ми з дитинства формуємо не досить правильні стереотипи.

Існують ґендерні стереотипи:

– дівчині не так важливо мати вищу освіту, як хлопцеві;

– жінки здатні на співчуття, а чоловіки – ні;

– дівчата повинні носити спідниці, а чоловіки – штани;

– жінці не місце за кермом автомобіля;

– виховання дітей – тільки жіноча робота.

Гендерна рівність нерозривно пов’язана з проблемою насильства –‌ психологічного, фізичного, сексуального тощо.

В Україні приблизно 70% жінок старше 15 років стикалися з абсолютно різними формами фізичного, психічного, сексуального насильства. Інформація щодо того, чи зазнають чоловіки насильства, є неповною. Особливо це стосується побутових питань, де такі випадки майже не реєструються взагалі. В основному ж, звичайно, таке трапляється поза межами родини.

Принципова відмінність щодо насильства полягає не в його диференціації, а в тому, хто саме його чинить. Для жінок значно небезпечнішими є чоловіки їхніх родин, їхні родичі та сусіди. Вірогідність пережити акт насильства від знайомих чоловіків насправді набагато вища, ніж від чоловіків на вулиці. Всі історії про те, що жінка на вулиці «своїм виглядом сама звабила» чоловіка і він, мовляв, «не зміг приборкати свою пристрасть» –‌ це 10–15% від всіх випадків зґвалтувань. У приблизно 70% випадків безпосереднім кривдником виступає хтось із кола знайомих –‌ прямі чи опосередковані родичі, сусіди.

Для жінки шанси бути вбитою чоловіком або колишнім чоловіком значно вищі, ніж померти від гострої інфекційної хвороби чи внаслідок ДТП. І така ситуація спостерігається не лише в Україні.

Найбільш поширені порушення прав жінок в Україні.

  1. Жертви домашнього насильства.
  2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки.
  3. Мають меншість у владі. Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.
  4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі».
  5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка».

Що вже зробили для того, аби змінити ситуацію?

У 2017 році Кабмін скасував так званий перелік “не жіночих” професій. Це близько 450 посад у різних галузях – будівництві, металургії, транспортній, авіаційній, гірничій сферах тощо, на які раніше жінок не брали.

Крім того, у 2019 році Верховна Рада затвердила гендерне квотування. Відповідно до цієї поправки, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку обов’язково мають бути жінки – не менше, ніж дві. Норма набуде чинності з 2023 року.

У січні 2019 року також набув чинності Закон «Про протидію домашньому насильству». Це важливий аспект у боротьбі з гендерною нерівністю, адже, за даними ООН, 90% постраждалих від домашнього насильства – це жінки. Саме тому для позначення цієї проблеми також використовують термін гендерно зумовлене насильство.

Один із популярних стереотипів – нібито у декретну відпустку по догляду за дитиною обов’язково має йти жінка, адже, якщо керуватися суспільними стереотипами, виховання дітей – теж справа суто жіноча. Чоловіки часто гребують такими обов’язками через суспільні упередження.

Аби побороти ці стереотипи, у червні 2020 року депутати від Слуги народу зареєстрували Законопроєкт № 3695, який надає рівні права для чоловіків та жінок у отриманні декретної відпустки по догляду за дитиною.

Суспільні стереотипи нерідко виникають через брак інформації, тому важливо змінювати це через впровадження медійних кампаній, інформаційно-просвітницької діяльності тощо, аби змінити загальні уявлення про гендерні ролі та розподіл обов’язків між чоловіками та жінками в Україні.

1

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Inna Ryabchyk

2
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 18-11-2021

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю