Тероризм, як метод досягнення політичних цілей. Частина 1-«Аль Каїда»
Марко Кульчиковський
Сьогодні поняття «протидії тероризму» відіграє важливу роль у політиці всіх країн світу. У всьому світі витрачаються сотні мільярдів доларів щоб цю конкретну форму насильницького політичного злочину або незаконного способу вчинення/ведення конфлікту поставити під контроль. Тим не менш, деякі політичні експерти, здається, навіть не намагаються дати визначення поняттю «тероризм» і вони не вважають за доцільне визначати це поняття. Але звичайно, коли уряди просять молодих чоловіків і жінок вести «війну з тероризмом”, – а саме солдати, поліцейські та служби першої лінії реагування, вони мають право на правильну відповідь на запитання, що собою являє те, з чим вони борються у «Глобальній війні з тероризмом». Чи є це метафорична війна, як-от «війна з наркотиками» чи «війна з бідністю», або це справжня війна? Солдатів вчать воювати проти іншої армії або проти партизанських формувань. Але боротьба з таким ворогом-фантомом, як «Аль Каїда», «інтернаціональний джихадистський рух» менш конкретна, ніж створення Антитерористичної операції Україною. Дана «АТО» з 2014р і по сей день проводиться проти окупаційних військ Російської Федерації. Цей збройних конфлікт є прямою звісткою про те, що держави також можуть проводити терористичні дії спрямовані проти інших країн.
У цьому пості я спробую трохи впорядкувати це невловиме і спірне поняття «політичного тероризму», якє частіше за всього використовують країни проти своїх «ворогів» щоб похитнути економіку інших держав.
Почну з прикладу, який продемонструє, що держави, які спонсорують тероризм проти інших країн, врешті самі розплачуються за свої помилки. Так, Сполучені Штати Америки спонсорували місцеве повстання на території Афганістану проти Радянського Союзу у період Афганської війни. Справа у тому, що терористична організація «Аль-Каїда» – широка войовнича ісламістська організація, заснована Усамою бен Ладеном наприкінці 1980-х років починалася як матеріально-технічна мережа для підтримки мусульман, які воювали проти Радянського Союзу під час афганської війни. Слід нагадати, що прихильників вербували по всьому ісламському світу. Як кажуть сучасні джерела ЦРУ –тренуванням мусульманського супротиву займалися їхні агенти, які навчили місцевий супротив користуватися зброєю США (мінометами, ПЗРК, та протипіхотними мінами). Також під час такого тренування проводилася підготовка до створення засідок, та протидія саме Радянській зброї. Сполучені Штати планували створення Афганської демократичної держави методом озброєння місцевого руху опору.
Коли радянські війська вийшли з Афганістану в 1989 році, організація створила свої, так звані «філіали» на території інших держав щоб протистояти вже місцевій владі, тому що лідерів цих країн вважали корумпованим ісламським режимом, і іноземним (тобто американським). Перебуваючи в Судані на початку 1990-х років, група зрештою відновила свою штаб-квартиру в Афганістані 1996 р під патронатом ополчення Талібан.
Згодом, «Аль-Каїда» об’єдналася з низкою інших войовничих ісламістських організацій, включаючи єгипетський «Ісламський джихад» та «Ісламську групу», і кілька разів її лідери оголошували священну війну Сполученим Штатам. Організація заснувала табори для мусульманських бойовиків з усього світу, навчаючи десятки тисяч ополченців воєнізованим навичкам, а її агенти брали участь у численних терористичних атаках, включаючи знищення посольств США в Найробі, Кенія, і Дар-ес-Саламі, Танзанія (1998), а також напад терориста-смертника на американський військовий корабель «Коул» в Адені (Ємен).
У 2001 році 19 бойовиків, пов’язаних з Аль-Каїдою, влаштували напади на Сполучені Штати 11 вересня. За кілька тижнів уряд США відповів нападом на сили Талібану та Аль-Каїди в Афганістані. Тисячі бойовиків були вбиті або взяті в полон, серед них кілька ключових членів (включаючи бойовика, який нібито планував і організував напади 11 вересня), а решта та їхні лідери просто зникли.
Отже, підсумовуючи все, що я вище виклав, можна сказати, що США підтримала місцеве населення у боротьбі за незалежність своєї країни проти Радянського союзу. Метою було, перш за все, створення Афганської демократичної держави, нанесення значного удару по економіці Радянського союзу та розташування на території Афганістану своїх військових баз. Сполучені Штати навчили місцевих жителів супротиву користуватися сучасним озброєнням, та веденням тактики проти ворога. А правляча еліта Афганістану використала навички ведення бойових дій у створенні терористичної організації.
Проєкт реалізується Національним університетом «Чернігівська політехніка» та ГО «Центр гендерної освіти» спільно з ГО «Фундацією прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
