“Ходіння по муках” або оформлення закордонного паспорту переселенцями з Луганська
Отже пішла я в Полтаві оформлювати закордонний паспорт, бо діло стрьомне, а що як потрібно буде душе швидко шукати прихисток в іншій дружній до нас країні?!
Приходжу, а мені й кажуть: ваш паспорт , пліз! А там прописка ще з м. Луганськ, бо переселенка я вже з восьмирічним стажем, дякуючи «братському» народові, про це треба окремий пост писати. І тут в мене до вас питаннячко, чи в курсі ви щодо всіх процедур, які треба пройти для таких як я осіб, в яких паспорт ще книжечкою, зразка 1993 року? Якщо ні, то хочу вас попередити ці процедури знімають купу часу і нервів. Отже, по порядку.
Цитую з сайту ДМС (державної міграційної служби): «Правила оформлення біометричних документів (паспорт для виїзду за кордон та ID-паспорт) є єдиними для всіх громадян України і затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (ID-паспорт) та від 7 травня 2014 р. № 152 (паспорт для виїзду за кордон).
Важливим етапом оформлення будь-якого документа є ідентифікація особи, без якої жодна особа не може бути документована. Рішення щодо оформлення документа або про відмову в його оформленні приймається за результатами ідентифікації та перевірки належності особи до громадянства України.».
Для чого потрібна ця ідентифікація?
Паспорт громадянина України зразка 1994 року на сьогоднішній день є морально застарілим документом, підроблення якого можливе навіть у домашніх умовах. Саме тому при кожному зверненні особи з питань документування, починаючи з 2013 року, проводиться звірка даних паспорта з даними картотеки підрозділу ДМС, яким цей паспорт видавався. Через дії держави-агрессора Україна втратила доступ до окремих картотек, а відтак і можливість забезпечити документування окремих громадян, які окрім паспорта громадянина України зразка 1994 року не мали жодного іншого документа.
Що ж робити? Ми ж виявляється під підозрою і потребуємо особливої перевірки!
Єдиного переліку документів не існує, так само як обов’язку особи надавати такі документи.
Основним способом ідентифікації є отримання даних про особу з Єдиного державного демографічного реєстра, куди внесено інформацію про всіх осіб, яким оформлювалися нові ID-паспорти.
Якщо до оформлення документів подається внутрішній паспорт-книжечка зразка 1994 року, ідентифікація проводиться за даними про особу, які зберігаються на паперових носіях у картотеках територіального підрозділу ДМС, яким видавався паспорт.»
В мене попросили всі мої документи, де є моя фотокартка і які вже оформлені на підконтрольній території. Благо, в мене нещодавно з’явилися нові водійські права, нового зразка з ID посвідченням. Крім того, на щастя, мій університет, в якому я працюю, евакуювався до Полтави і вони можуть підтвердити, дати відповідь на запит міграційної служби, що я дійсно у них працюю. Ну і так далі: свідоцтво про шлюб, довідка переселенця… але ці документи як кажуть…такоє… бо складно підтвердити мою особо.
Тож в мене питання до наших чиновників і законодавців. Що робити тим людям, чиї документи, наприклад, згоріли або залишилися на купованій території? Як їм виживати й захистити себе й свої родини. Нагадаю, що міграція зараз це один із шляхів до спасіння а не просто туристичні прогулянки.
Міграційна служба а це відповідає так: «Однак слід пам’ятати, що у випадку, якщо за наданими документами ідентифікувати особу неможливо, міграційна служба змушена буде відмовити в оформленні документа.»
За даними Державної міграційної служби , посиланнячко тут https://dmsu.gov.ua/
Автор публікації
