Цивільно-військові діалоги на сході України (2019-2021 р.р.)
В цій публікації ми хочемо оглянути досвід впровадження цивільно-військових діалогів у діяльності неурядової міжнародної організації “Центр з питань захисту цивільного населення і умовах конфлікту” / CIVIC (2019-2021).
Проведення цивільно-військових діалогів на сході України сприймається як дуже актуальний захід, враховуючи необхідність співіснування військових та мешканців громад на одній території. Як представниками громад (населення, місцева влада) так і представниками ЗСУ, в якості ключової мети проведення цивільно-військових діалогів, зазначається необхідність покращення взаєморозуміння з обох сторін, зняття наявної напруги в комунікації військових та мешканців громад, підвищення довіри та об‘єднання громади спільною метою – мирне співжиття громадян України на території, яка тимчасово знаходиться в осередку воєнних дій.
Сам підхід до організації та проведення цивільно-військових діалогів ініційованих CIVIC оцінюється всіма аудиторіями позитивно, негативні аспекти проведення діалогів зазначені не були.
Зокрема, в якості позитивних аспектів формату цивільно-військових діалогів ініційованих CIVIC зазначалися наступні:
- конструктивність діалогу (формування задачі, обговорення, пошук шляхів вирішення);
- комфортний формат зустрічі (доброзичлива атмосфера, частування, тощо);
- присутність фасілітаторів, що мають досвід проведення подібних діалогів, та можуть модерувати бесіду;
- швидке вирішення конфліктів, які виникають під час діалогів;
- всі учасники діалогу мають рівні можливості висказатися та бути почутим.
Результативність цивільно-військових діалогів переважно оцінюється як достатньо висока і, в першу чергу, пов’язується з тим, що ініціатором діалогів виступала незалежна міжнародна організація, яка виконувала роль скоріше наглядача, але при цьому мала вплив на всіх учасників діалогів, що забезпечило участь військових та подальше виконання домовленостей. Серед представників громад, проявлені уявлення, що самостійно вони не змогли б залучити військових до діалогу. При цьому, окремі представники військових зазначали протилежне, – окремими думками військові характеризують лідерів громад як впливових учасників, здатних самостійно організовувати взаємодію, без залучення третіх осіб.
Зазначається, що майже всі домовленості, досягнуті в ході діалогів, були виконані. Згідно сприйняттю, ключовим результатом діалогів, незалежно від обговорюваних тематик, є покращення взаємодії між мешканцями громад та військовими в цілому, і як наслідок, зменшення відчуття напруги та страху з боку мешканців громади при взаємодії з військовими, а також можливість забезпечення більш комфортних умов перебування для всіх сторін.
В якості ключових результатів діалогів зазначалися наступні:
- ПОКРАЩЕННЯ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРОМАД ТА ВІЙСЬКОВИМИ:
Діалог сприймається як інструмент роботи з існуючими стереотипами, побоюваннями населення щодо військових. Так, мешканці громади зазначали, що після діалогів їх ставлення до військових змінилося через усвідомлення ролі військових, їх функціоналу, обов’язків та поведінки, що мінімізує виникнення подальшого непорозуміння в окремих питаннях (носіння зброї, висока швидкість, тощо). Військовими також акцентувалась увага, на досягненні взаєморозуміння з мешканцями громади.
- ВИРІШЕННЯ ПОБУТОВИХ ПРОБЛЕМ ГРОМАДИ.
Діалоги сприяли залученню військових до вирішення різних побутових проблем громади:
прибирання територій, ремонт доріг, озеленення територій, реставрація пам’яток архітектури, тощо.
скасування незручностей, які виникали через поведінку військових (наприклад, військові виконали прохання не ставити транспорт в місцях, де грають діти)
надання медичної допомоги в разі необхідності за рахунок ресурсу військових (забезпечення ліками, допомога з транспортом)
часткове вирішення проблеми з неконтрольованою поведінкою собак (обмеження доступу собакам до цивільного населення – закривають собак, прив’язують)
формування системи протидії ненормативної поведінки військових по відношенню до мешканців громади (впровадження більш жорстких систем контролю за поведінкою військових, мінімізація проявів ненормативної поведінки за рахунок зближення з громадою).
- ПІДВИЩЕННЯ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАДИ В ЦІЛОМУ ТА ЗГРУНТОВАНОСТІ З ВІЙСЬКОВИМИ ЗОКРЕМА:
проведення освітніх заходів для дітей (на тему «безпека руху») та налагодження взаємодії з дітьми в цілому (проведення футбольних матчів між дітьми та військовими)
налагодження комунікації та формування сприятливого емоційного фону в громадах за допомогою проведення сумісних заходів, святкувань
- ІНФОРМОВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ. Діалоги сприяли розробці та ознайомленню з алгоритмом дій та планом евакуації в екстрених ситуаціях в досліджуваних населених пунктах.
- НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ГРОМАД. Представниками ЗСУ зазначається, що відбувається національно-патріотичний розвиток мешканців громад під час діалогів (це сприяє зниженню агресивного настрою серед місцевого населення щодо України, зменшує напруження по відношенню до військових). Окремими думками акцентувалась увага на необхідності проведення діалогів на цю тему з дітьми.
Автор публікації
