Що таке «припинда»?

Читаючи  «Історію одного німця» Себастьяна Хафнера, занурюємось у часи приходу до влади Гітлера, жахіття нацистського режиму, рішення багатьох німців поїхати з країни. Авторські розмисли щодо біженців повертають нас до складних випробувань уже наших співвітчизників, що мусили бігти від війни до інших країн. Хафнер пише про гостинність, в чужій країні «втрачаєш усі умови, необхідні для прекрасної гри гостинності народів, а це і взаємний обмін, і запрошення один одного в гості, і взаєморозуміння, і можливість похизуватись, покрасуватись, демонструючи один одному свої досягнення». Так, із думкою Хафнера можливо не погодитись, але гостинність – це ще й мова, своєрідна, неповторна говірка, притаманна кожному куточку нашої України. Смак місцевого мовлення вбирає звички, звичаї, національний костюм, особливості поведінки. І так хочеться почути, МИРНО подорожуючи країною, бачмага,  кабета, бецати, баюра, віхоть, ґандж, дверець, кінва, лайдак, мурелі, притичина, талан, фіранка, шуйця…

До речі, припинда – це фартух.

1

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

olena astapova

5
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 27-07-2022

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю