Виклики, адаптація та сила громади. Як редакції українських медіамереж працюють під час війни

Після 2022 року місцеві медіа в Україні опинилися в ситуації подвійної кризи: безпекової та фінансової. Водночас саме в таких умовах проявляється значення локальної журналістики як зв’язкової ланки у громадах та джерела довіри. 

Як місцеві редакції з Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Кіровоградщини, Полтавщини та інших регіонів України працюють під час війни, зростають, шукають фінансування й підтримують громади — читайте в цьому матеріалі.

«Місцеві медіа»

Команда «Місцевих медіа» в жовтні 2024 року розширила медіамережу на шість видань на Чернігівщині: в Корюківському, Новгород-Сіверському й Ніжинському районах. У основі концепції «Місцевих медіа» — писати про життя, події та проблеми у громадах і залучати жителів до розвитку видання. Щодня редакція публікує новини, рекламні оголошення, просвітницькі й розважальні матеріали. Головний редактор Сергій Бондаренко говорить, що концепція у мережі досі незмінна, проте редакція налаштована масштабуватися ще на кілька громад Чернігівського району.

Для «Місцевих медіа» пріоритетними лишаються унікальні матеріали на основі читацьких повідомлень і звернень. Зазвичай такий контент і призводить до відчутного імпакту.

«Ми прихильники журналістики рішень. Ми помічаємо проблеми (або нам підказують читачі) і намагаємося зробити все, щоб їх розв’язати. Крім того, ми залишаємося комунікатором між мешканцями громад і владою. Ми маємо до трьох імпактів на місяць. Інколи мені здається, що “Місцеві медіа” — та “інстанція”, до якої звертаються читачі як “до останньої» надії на розв’язання певних проблем», — ділиться Сергій Бондаренко.

Унікального контенту в редакції стало на 30–40 % більше проти старту, з’явилися нові рубрики:

• «Місцеві» — інтерв’ю з місцевими людьми, які надихають та роблять громади кращими.
• «#шо_купили»» — щомісячний моніторинг закупівель органів місцевого самоврядування та їхніх підрозділів.
• «Місцевий мікрофон» — відеоопитування мешканців громад.
• «Місцева влада» — великі інтерв’ю про розвиток громад з їхніми очільниками, чиновниками.
• «Життєві історії» — розповіді у відеоформаті про життя людей.

З моменту запуску пробували підсилити команду журналістами, але у громадах не вистачає кадрів.

«Якщо навіть трапляється диво й вони з’являються, ми зазвичай не можемо домовитись із якихсь причин — найчастіше щодо зануреності у проєкт. Пробували “віддалених” брати на певний перелік тем. З відрядженнями в регіон на два рази на місяць. Перші пару відряджень і роботи в полях були більш-менш ефективними, а далі — вже щось починало буксувати. Зараз повернулися до пошуку місцевих, які до журналістики стосунку не мають», — пояснює Бондаренко.

Нині «Місцеві медіа» подають нові грантові заявки. Крім того, планують заробляти на власному контенті й отримувати допомогу від спільноти.

«Знам’янка.City»

Редакторка Катерина Матко прагне познайомити читачів зі Знам’янкою та громадами, а також розробити корисні інструкції для зручного життя там. Концепція стала більш соціально орієнтованою:

• з’явився фокус на рішення;
• підтримка громадських ініціатив;
• висвітлення історій волонтерства;
• розвиток мультимедійного контенту;
•  участь у партнерських і грантових проєктах.

Медійниця вважає, що від «новинного сайту» медіа стало інструментом впливу й підтримки громади, одночасно зберігаючи журналістські стандарти.

Медіа запустило серію матеріалів про захисників – історії військових, ветеранів, волонтерів, які пов’язані із громадами:

• «Життя після втрати» — цикл матеріалів про родини загиблих, жінок, які об’єднуються й допомагають іншим.
• «Смак Перемоги» — про благодійні кулінарні ярмарки, фестивалі й ініціативи, що підтримують ЗСУ.
• «Історії рішень» — як громади або окремі люди знаходять відповіді на складні виклики.
• «Змінотворці громади» — матеріали про активних мешканців, молодь, ініціативні групи.

Започаткували нові формати:

• відеоінтерв’ю та відеоісторії — зокрема в межах культурно-мистецьких проєктів, присвячених ветеранам та ініціативам у громаді;
• фоторепортажі — з подій, виставок, благодійних акцій;
• кросмедійні матеріали з кількома редакціями мережі The City.

«Ми реалізували соціально важливі проєкти, зокрема “Сміття під контролем”, який покращив екологічну ситуацію у Дмитрівській громаді. Завдяки інформаційній кампанії на 38 % зросла кількість договорів на вивезення сміття», — каже Катерина Матко.

• У команді працює двоє журналісток. Катерина Матко розподіляє завдання, стежить за дедлайнами та стандартами якості контенту. Олена Тригубенко спеціалізується на новинах, пише інтерв’ю, верстає матеріали для друкованого видання й сайту, публікує контент у соцмережах.

Нині в них кілька джерел доходу:

• передплата на друковану газету «Сільське життя», водночас на неї йдуть витрати на послуги пошти за доставлення, вартість паперу та друк;
• рекламні й комерційні матеріали для місцевих бізнесів, установ і партнерів;
• участь у конкурсах підтримки незалежних медіа, стипендійних програмах, журналістських проєктах, навчальних і культурних ініціативах.
• друк і підготовка інформаційних бюлетенів, буклетів, замовлених партнерами або громадами.

Нині у пріоритеті відеоісторії, фоторепортажі й подкасти, зокрема у співпраці з молоддю громади. Також у медіа хочутьпоказувати не лише проблеми, а й приклади успішних локальних ініціатив, які змінюють життя громади. «Знам’янка.City» планує запуск нових форматів друкованих видань, наприклад, тематичні буклети, освітні видання для громад, партнерство з ОМС. А длязалучення додаткового фінансування хочуть брати активну участь у грантових програмах, співпрацях із благодійними фондами й донорами.

«Район.in.ua»

За останніх два роки медіамережа «Район.in.ua» пройшла швидше масштабування. На Миколаївщині запрацювали сайти «Район.Баштанка», «Район.Буг», «Район.Вознесенськ», «Район.Миколаїв», на Одещині — «Район.Березівка», «Район.Білгород», «Район.Болград», «Район.Ізмаїл», «Район.Одеса», «Район.Подільськ» і «Район.Роздільна». На Кіровоградщині — «Район.Олександрівка», «Район.Знам’янка», на Львівщині — «Район.Шептицький», а на Полтавщині — «Район.Миргород». Крім запусків було й відновлення заморожених у 2021–2022 роках сайтів. Видання в Гощі, Корці, Демидівці (Рівненщина), Мукачеві й Ужгороді (Закарпаття) й Моршині (Львівщина) через різноманітні причини не працювали, але грантові інвестиції дали змогу знову запрацювати.

Керівниця інноваційних проєктів CID Media Group Наталія Пахайчук говорить, що новим і доволі складним для них став вихід на Південь.

«Це стало можливим завдяки перемогам у грантових конкурсах від американських донорів. Після запуску ми не маємо грантових фінансів на їхній бурхливий розвиток, тому реінвестуємо власні зароблені кошти. Є над чим працювати й це дуже цікаво, уже здається, що Південь у нашій мережі завжди був, бо він дуже органічно став частиною щоденного потоку новин», — каже Пахайчук.

Також відбувалося відкриття сайтів на базі редакцій газет, які самі ініціювали партнерство з «Район.in.ua». Медіамережа безплатно надає колегам сайт, ділиться напрацюваннями, допомагає з розвитком авдиторії та включає у фандрейзинговий план. Із усіх партнерських сайтів тільки «Район.Знам’янка» наразі на паузі, а інші розвиваються.

Після скорочення грантової підтримки від США мережа поки що скорочує не сайти й людей, а кількість контенту. На нових проєктах ключовими чинниками успіху для них є системність та ексклюзивність. За словами Наталії Пахайчук, завдяки грантовій допомозі їм вдалося реалізувати проєкт «Глобальний український Південь», де значна частина коштів пішла на виробництво репортажів про історію, культуру й екологію. Також за цих кілька років мережа облаштувала студію й запустила YouTube-канали.

Мережі вдалося вийти на школярську авдиторію через гуртки з журналістики й медіаграмотності «Район.Діти». Серед іншого, вонипознайомилися з читачами наживо через події «Усний репортаж» у восьми містечках чотирьох областей.

У планах розвинути читацьке фінансування. Наразі команда вивчає світовий досвід та експериментує.

«Усе це робить досі велика команда, хоча вона відчутно скоротилася: через турбулентність медіасфери чимало наших колег змінили сферу діяльності на більш передбачувану. Однак за рік до нас повернулося троє журналістів, які спробували свої сили деінде й повернулися не просто в журналістику, а на рідний “Район”, що дуже радує», — підсумовує Пахайчук.

Детальніше з матеріалами Ви можете ознайомитись за посиланням: https://mediamaker.me/vyklyky-adaptacziya-ta-syla-gromady-yak-redakcziyi-ukrayinskyh-mediamerezh-praczyuyut-pid-chas-vijny-17334/