«Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються (Маруся Чурай)
Із книжки сьогодні випала поштова марка. Випадково? Не знаю. Можливо, що ні. Марка: «75 років фільму-опері «Наталка Полтавка». Перший український фільм-опера, відзнятий в 1936 році режисером Іваном Кавалерідзе».
На картинці Катерина Осмяловська у національному вбранні в образі Наталки Полтавки…і так дихнуло дитинством, коли по телебаченню показували вітчизняне кіно. «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Земля» Олександра Довженка, «Мартин Боруля» Гната Юри, «Сон» з Іваном Миколайчуком в ролі Шевченка, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського…
ХОЧЕТЬСЯ бачити НАШЕ кіно. СКУЧИЛА за дотепним гумором у виконанні Нонни Копержинської, Михайла Крамара, Гната Юри, Миколи Яковченка, Микити Ільченка; вдумливим Іваном Миколайчуком; чарівними голосами вітчизняних оперних співаків Марії Литвиненко-Вольгемут та Івана Паторжинського. А гопак!!!!… Палаючий, палкий, жартівливий, свободний і височенний у своїх рухах!, що звучить майже в кожному фільмі.