Конфлікти підліткового віку

Замість скаженої тусні та занять в спортивних секціях гуртках, підлітки впали у пубертатну сплячку у своїх кімнатах-барлогах на дистанційці. Майже два роки ізоляції і потім вихід в соціум далися в знаки. Батьківські запити на роботу з підлітками сиплються як осіннє листячко. Одні «дорвались» до своїх друзів і намагаються надолужити час у гульні, інші готові віддати все, аби тільки не повертатися у ворожий для них соціум і залишитися з мобілкою під ковдрою. Дуже часто батьки порівнюють це з фільмом жахів «Чужий», коли раптом на кухню вилазить з кокона не твій зайчик, а волохате інопланетне з 45 розміром ноги чудовисько. Дивно, але молодші підлітки в онлайн режимі, навпаки прискорили свою «підлітковість» і готові на віртуозні багатоходові маніпуляції, аби тільки досягти своєї мети, робити те, що дорослі називають «нічого не робити» – тусити в компанії, сидіти з мобілкою в своїй барлозі з крошками та цукерковими фантиками і рядом з 20-ти немитих чашок. «Ми на це не підписувались! поверніть зайчика!», – волають батьки. Зайчик не повернеться? Як вижити з чудовиськом з барлоги?

Домовляйтесь і з вашого боку має бути багато «так», особливо на дрібниці, і має бути два-три «НІ», які не продавлюються. «Ні», краще з поясненнями, але, якщо включаються маніпуляції ( від істерик до збирання речей)- «НІ» і крапка. Домовляйтесь конкретно про навчання, поведінку і т.д., вимагайте конкретних дій: « Як ти збираєшся це виправляти, скільки часу тобі потрібно, як я дізнаюсь, що ти це виправив?». Спробуйте домовлятись без погроз та негативних прогнозів. Не ходіть по одній й тій ж самій поведінковій схемі : прохання-крик-вереск- валеріанка- почуття провини і т.д. Наша прогнозованість в цьому випадку нам не на користь, експерементуйте, принаймі змініть послідовність дій)))) Обіймайтесь, якщо дозволяють, якщо ні – торкайтесь наче ненароком. Цікавтеся щиро іграми, аніме, історіями зі школи ( без моралей). Розповідайте про себе, згадуйте свої промахи і переживання, перше кохання. Співчувайте, проте, не перебільшуйте. Вони набагато імпульсивніші за нас: за хвилину після істерики вже буде спокійно спати, а Вас ще тиждень колотить. Робіть щось разом, виходьте за межі квартири, на нейтральній території підлітки набагато відкритіші, а ми уважніші, бо не треба слідкувати за гречкою, писати статтю, мити посуд. Створіть (якщо раптом у вас досі немає) власну барлогу в якій є ваші улюблені книжки, чай, пляшка вина, легкі фільми – все, що ви любите, заваліть її фантиками від цукерок, немитими келехами і горланьте звідти, аби Вам принесли водички, Відновлюйтесь!