Чи на часі говорити про збереження природи?
Право на здорове навколишнє середовище лежить в основі міжнародного підходу до прав людини та зміни клімату. Міжнародні угоди, що підтримують це право, включають Стокгольмську декларацію 1972 р., Ріо-де-Жанейрську декларацію 1992 р. та Глобальний пакт з навколишнього середовища.
У наш час питання про здорове навколишнє середовище стоїть особливо гостро, оскільки навколишнє середовище потребує захисту, адже багато видів рослин зникають, цілі популяції рідкісних тварин знаходяться на межі вимирання. Екологічна ситуація по всій планеті досягла критичної точки. У багатьох країнах не вистачає природних ресурсів, зокрема питної води. Світ повільно наближається до екологічної катастрофи. Через це уряди багатьох розвинутих країн виділяють величезні кошти на відновлення екології як у своїх країнах, так і у цілих регіонах. Хоча все ж таки інтереси по збереженню навколишнього середовища, для більшості країн залишаються другорядними.
Україна як і більшість країн намагається підтримувати здорове навколишнє середовище, але все ж цей рівень дуже далекий до ідеалу, оскільки, у нас хоч і існують певні організації, які намагаються підтримувати належний екологічний стан довкілля, але деколи їх діяльність доходить до абсурду. Одного разу я на власні очі бачив як члени такої організації виступали категорично проти зрубу старого вже сохлого дерева у дворі одного житлового будинку у той самий час як неподалік завод зливав відходи у річку загальнообласного значення.
Особливого гостро питання збереження довкілля постало під час війни, адже величезна кількість бомб, ракет, боєприпасів, які вибухають на території України, приносять величезну шкоду всьому навколишньому середовищу, з яким усім нам доведеться розбиратися ще багато десятків років навіть після закінчення війни.
